Мені здається, що тема їжі особливо дуже яскраво виражена в творчості М.В. Гоголя. Коли він починає у своїх творах описувати страви, то голова просто йде обертом від його майстерності слова. Саме завдяки Гоголю українські вареники стали відомі не лише в кулінарії, а й у літературі. Гоголівський "Вій" завжди був для мене загадковим і страшним, такою напевно і має бути містична повість. Але, як не дивно, там присутні українські вареники завбільшки зі шляпу, бо жахи жахами, а обід все таки за розкладом))
Та найяскравішим прикладом вареників у літературі, звичайно ж є вареники з Гоголевого шедевру "Ніч перед Різдвом". Давайте разом згадаємо цей уривок та посмакуємо:
"...Тут заметил Вакула, что ни галушек, ни кадушки перед ним не было; но вместо того на полу стояли две деревянные миски: одна была наполнена варениками, другая сметаною. Мысли его и глаза невольно устремились на эти кушанья. "Посмотрим, – говорил он сам себе, – как будет есть Пацюк вареники. Наклоняться он, верно, не захочет, чтобы хлебать, как галушки, да и нельзя: нужно вареник сперва обмакнуть в сметану".
Только что он успел это подумать, Пацюк разинул рот, поглядел на вареники и еще сильнее разинул рот. В это время вареник выплеснул из миски, шлепнул в сметану, перевернулся на другую сторону, подскочил вверх и как раз попал ему в рот. Пацюк съел и снова разинул рот, и вареник таким же порядком отправился снова. На себя только принимал он труд жевать и проглатывать..."
От і як тут після прочитаного не наліпити вареників? Справжні україночки повинні вміти готувати вареники, а особливо дружини і мами))
Я готувала вареники з картоплею, бо картопля - це незамінний продукт в нашому раціоні, картоплю люблять всі) Цікаво те, що навіть на весіллях чи днях народженнях або інших святкуваннях різних страв на столах повно, а наші люди все одно чекають і смачно їдять картоплю) 
Отож, спочатку потрібно зварити картоплю та потовкти її з жареним салом (в нашій місцевості кажуть "тумачі"). Далі місимо тісто, для цього я брала: 
1 ст. води
3 ст. муки (+-скільки візьме тісто)
трішки солі
1 яйце

Тісто повинно бути пружним і водночас таким, щоб не липло до рук, м'яким і "слухняним".
Я робила з тіста качалочки і різала на шматочки, які потім розминала в так звані "тулубчики".

Туди клала начинку і зліплювала у формі напівмісяця.

Далі можна варити варенички у злегка підсоленій воді, недовго, хвилин 5-10, так щоб плавали зверху.
Ну і які ж вареники без сметани? Магічні вареники самі прагнуть скупнутися в сметанці))

Смачного!