Якщо говорити про прибирання в контексті мистецтва, одразу згадується крилатий вираз «творчий безлад». Звісно, коли з головою пірнаєш у будь-який процес, забуваєш про все навкруги й не сильно обурюєшся хаосом, що множиться, поки руки зайняті чимось прекрасним.

Загалом таке безоглядне творіння може відбутися у будь-якій професії, тут орієнтиром скоріше виступає характер людини, спроможність тривалий час займатися однією справою, увага до деталей, а не спеціальність в дипломі. Та якщо пошукати, можна віднайти й інші паралелі і сьогодні поговоримо про одну з них. А саме про те, як бажання позбутися зайвого чи неприємного перетворює смітинку на коштовність. Отже, прекрасні перли та як вони утворюються.

Мушлі, в середині яких формуються коштовні перлинки, попри неспроможність бачити, слухати, видавати звуки, так само реагують на біль та подразнення, як і багато інших створінь. Намагаються захиститись від фактора, що порушив їхній звичний спокій. Результатом цього біологічного процесу є унікальне явище — народження перлини.

Утворення перлинки всередині мушлі починається, коли всередину неї, між мантією та раковиною, протрапляє уламок мушлі, коралу або паразит, що подразнюють мантію. Тривалий час існувала думка, що й маленька піщинка з морського дна може стати зародком для майбутньої перлини. Та згодом вчені дійшли висновку, що мушлі вміють позбавлятися дратівливих піщинок.  В той час як паразита мушлі позбутися важко і єдиним виходом в цій ситуації для неї є пристосування до існування подразника. До справи долучається мантія, що покриває подразник шарами перламутрової речовини, знову і знову. Концентричні шари перламутру зрештою утворюють перлину. Товщина кожного до тисячної частки 1 міліметра або одного мікрона. Уявіть, скільки часу потрібно, щоб в «перлинних яслах» маленька часточка-зародок перетворилась на перлинку. Щонайменше 24 місяці для сфери діаметром до 5 міліметрів. Тому натуральні перли часто мають невеликий розмір, від 1 до 7 міліметрів. Перлини, які досягають розміру  10 міліметрів або більше, є дуже рідкісними та цінними.

Натуральні, природні перли з музею в Дубаї

Для отримання стабільного результату люди навчились культивувати перли, тобто вирощувати їх під наглядом. Культивовані перли створюються так само, як і натуральні — шляхом огортання перламутровими шарами невеличкого подразника. Тільки на спеціальних фермах такими подразниками є шматочки епітелію або намистинки. Маючи на початку більший зародок в результаті отримуєш більшу за розміром перлину.

Ідеально округлі намистинки з ніжним сатиновим чи райдужним орієнтальним блиском неперевершено виглядають у чокерах і довших кольє, та й соло вражають не менше. Хоча перлина і є результатом боротьби мушлі з ворожим середовищем, та за вдачею це дуже ніжний і тендітний коштовний матеріал, що товаришує з багатьма ювелірними стилями. Ніби виголошує: «З мене достатньо протистоянь, я прагну гармонії!»

Відрізнити вирощену природним шляхом та культивовану перлину без детального аналізу неможливо. Коли Мікімото у 1925 році вперше представив результати своєї праці  з культивування перлів на Всесвітній виставці, монополісти ринку натуральних перлин, торгівці з Перської затоки, були настільки вражені якістю великих, ідеальних японських перлів, що серйозно почали хвилюватись за свої прибутки. Вони домоглись створення наукових організацій для сертифікації перлів, таких як Laboratoire Français de Gemmologie та Гемологічний інститут Америки. І наполягли, аби в термінологію ввели назву «природні перли».

Не завжди процес нарощування «перлинної броні» йде ідеально (з погляду людства, звісно). Тоді перлинка отримує не сферичну форму, а несиметричну, фантазійну. Це трапляється, коли шари перламутру стикаються з опором під час формування, часто через те, що перлина застряє в м’язовій тканині всередині устриці. Так народжуються унікальні перли бароко, наявний приклад того, як в боротьбі формується характер. Ювелірам потрібно обережно познайомитись з такою «дикункою», аби обрати срібний наряд, що розкриє принади красуні.

А ще дивовижний процес народження перлів не тільки дарує нам естетичне задоволення, він  може навчити дечого важливого. Тому, як обернути накопичені розчарування, стрес, зневіру на енергію творення. Прийняти минуле з усіма його вадами та принадами, огорнути спогади ніжним покривалом любові та впустити до серця світло нового дня.

Наталія Орінго