Хостинг фотографий для пользователей Оринго
Чат с менеджером

Поставити питання

 
Ювелірний дім Орінго
0800-759-550
(безкоштовні дзвінки)

Коли природа не лінується

Прийнято думати, що «на дітях геніїв природа відпочиває», і що таланти нечасто передаються у спадок. Однак насправді це далеко не так: є сім'ї, для яких талант - фамільна особливість.

В історії справді нечасто трапляється, щоб батько і дитина досягли рівної слави. Можливо, звідси й походить переконання, що, мовляв, талант із генами не передається, і геній у сім'ї може бути тільки один. Можливо, частка правди в цьому є, але, найімовірніше, тому, що генії - в принципі особистості непрості й часто не терплять конкуренції ні від батьків, ні від дітей. Однак бувають і зовсім інші випадки.

1. Мері Волстонкрафт і Мері Шеллі. Мері Волстонкрафт - англійська письменниця, есеїстка, філософиня й авторка перших трактатів про права жінок, видатна мислителька та справжня авантюристка: коли у Франції почалася революція, вона вирушила до Парижа, щоби побачити все на власні очі й особисто зустрітися з революціонерами-жирондистами, яким симпатизувала. Мері Волстонкрафт відома передусім як філософиня-феміністка, проте в неї є чимало праць, присвячених правам людини, взаємовідносинам соціальних прошарків і перетворенням суспільства.

Розум, безстрашність і авантюрність вочевидь успадкувала і її дочка, Мері Волстонкрафт Шеллі - письменниця, анархістка, скандальна в усіх відношеннях особистість, муза Персі Біші Шеллі (а заразом і редакторка його віршів). Нам вона відома насамперед як письменниця, яка вивела у світ і представила великій літературі новий жанр - готичний роман, створивши знаменитого «Франкенштейна». А заразом Мері Шеллі порушила питання, яке не перестає хвилювати людей донині (останнім часом - особливо сильно): чи може людина своїми руками створити живу душу, і що буде, якщо їй це врешті-решт вдасться?..

5be2ecffc61fa92d8e87aeb3266f73de.jpg

Мері Волстонкрафт (Джон Опі, 1797 р.)

4053a4884e2403c51beb4aaf4f1f8662.jpg

Мері Шеллі (Річард Ротвелл, 1839 р.)

2. Вільгельм, Кароліна і Джон Гершелі. Гершелі - відоме сімейство вчених, родоначальник якого, Фрідріх Вільгельм Гершель, переїхав до Англії з Ганновера і до того взагалі наукою не займався. Він був професійним музикантом і планував зробити в Британії кар'єру виконавця-віртуоза. Однак, вивчаючи музичну теорію, він зацікавився математикою, від математики перейшов до астрономії, а пізніше і зовсім вирішив зібрати власний телескоп. За допомогою цього телескопа Гершель і увійшов в історію: він відкрив планету Уран і розгледів її супутники - Титанію та Оберон, досліджував Сатурн і його кільця, а також уперше обгрунтував теорію, що галактика - це обмежене в просторі щільне скупчення зірок. Він же сформулював саме поняття галактики (і навіть придумав саме слово «галактика»).

Однак працював він не один: разом із ним дослідження проводила його молодша сестра Кароліна, яка теж спочатку займалася музикою, а пізніше разом із братом захопилася астрономією. Її основним інтересом були комети: вона відкрила вісім нових комет, а в процесі заодно практично повністю переписала зоряний каталог, оскільки орієнтуватися за наявними зоряними картами виявилося неможливо. Вона ж, до речі, стала першою жінкою в Британії, яка отримала офіційну академічну посаду, і, що не менш важливо, офіційний грошовий оклад!

78464dad72f8ec19e509aee5211bd583.jpg

Брат і сестра Гершель біля телескопа (літографія 1896 р.)

Син Вільгельма і племінник Кароліни, Джон Гершель, виявився гідним нащадком сімейної справи: він продовжив заняття астрономією, разом із тіткою Кароліною склав каталог туманностей, відкрив лінзоподібні галактики, а у вільний час перекладав «Іліаду» і вивчав фотографію, відкривши метод ціанотипії. При цьому всьому він ще встиг одружитися і виростити 12 дітей, які згодом стали математиками, художниками, один - військовим, а один, Олександр Гершель, за прикладом сім'ї - астрономом.

b7827c41bdaefbcdf76c19d56bb2bcab.jpg

Знімок, зроблений методом ціанотипії (на ньому Джон Гершель закарбував дерев'яне оснащення батьківського телескопа)

3. Нільс і Оге Бор. Приклад практично ідеальної спадковості: і батько, і син займалися фізикою, до того ж ще й в одній галузі, і обидва отримали Нобелівську премію! Нільс Бор відомий насамперед як один із творців сучасної фізики: без його робіт неможливо уявити собі квантову теорію. Також він відомий своєю участю в проєкті «Мангеттен»: він був серед людей, які створювали атомну бомбу, він же одним із перших зрозумів її справжню небезпеку. Внесок Бора у світову науку важко переоцінити: він фактично одноосібно перевернув усі уявлення про фізику!

Діти Бора зробили хороші кар'єри: один став лікарем, двоє юристами, але тільки один - Оге - зацікавився наукою. З юності він допомагав батькові, оформлюючи наукові статті, у 20 років офіційно став молодшим науковим співробітником Департаменту промислових і наукових досліджень та асистентом батька на британському ядерному проєкті. Після такого, мабуть, кар'єра Оге була визначена наперед: після повернення в Данію він закінчив магістратуру і повністю присвятив себе роботі в галузі ядерної фізики - і згодом навіть вніс виправлення в деякі теорії батька.

d9a5ce75a46c68cbcb2d997ccea250fc.md.jpg

На фото: каблучка «Струни Всесвіту» (дуже підходить до теми квантової фізики!)

Вам теж напевно знайомі історії, коли приказка про природу, що відпочиває на дітях геніїв, не виправдовувалася. Поділіться своїми прикладами!

Женя Орінго

LaVanda
Сб, 21/06/2025 - 12:12

Дякую ю, цікавий допис!