«Карти, гроші, два стволи», ой, «карти, шахи, доміно» — тепер звична розвага. Хлопці грають в шахи і «тисячку» — і те, і інше недоступне моїй жіночій логіці, тож залишаються шашки, доміно, уно, «в дурня»... і тиха туга, що нема з ким в бридж перекинутись. Так і правила забуду.
Треба спробувати освоїти ще й нарди, благо, дошка є, просто якось до ознайомлення з правилами не дійшло... а тепер часу більш, ніж достатньо Дякую, що нагадали про них, будемо вчитись ))
Чи любите ви риболовлю так, як люблю її я? Слідкуючи за похитуванням поплавка на водному плесі, так просто досягнути повного розслаблення та перезавантаження. А вже як клює — то тут і азарт, і щира радість від улову. Зізнаюся, більшість рибин повертаються назад у воду — щоб підросли. Але часом є і на добру юшку — таку ароматну та наваристу, що моїм хлопцям її завжди мало. Тож поки погода сприяє та з міста випускають )), пора перебирати снасті і гайда туди, де риболовля дозволена навіть зараз, в час нересту. Все з дотриманням умов карантину — власним транспортом і виключно сімейним складом батько-мама-чоловік-син-я, де в кожного своя ділянка відповідальності за організацію. З мене — канапки та чайок.))
Рыбалка это очень релаксирующее мероприятие,единение с природой,рябь на поверхности воды,которая потом долго стоит перед глазами...очень душевное занятие))Мы с дедулей ходили на рыбалку,он был заядлым рыбаком..давно это было..эх..
Ми з братом, можна сказати, виросли на річках, озерах і ставках. Пам'ятаю, раз впіймала рибу буквально на метрову паличку з причепленою волосінню з гачком, на хліб , втерла носа хлопцям з вудочками)) А ще мої полюбляють «тихе полювання» на гриби. Що цікаво, я не дуже люблю гриби збирати. Я просто ЇХ БАЧУ, тому є корисним супутником для справжніх грибників )) Добре, що встигли з'їздити до посилення карантину. ))
Дякую Вам за добрі слова та побажання! Поки не маю чим особливо доповнити тему, бо за місяць карантину дні мої стали більше нагадувати дні сурка. Може, просто вже хочеться до людей і в магазин/перукарню/на каву)) Але світла в житті і радості від рідних менше не стало — це вже добре. Хтось на карантині свариться, ми ПОКИ )) живемо дружно, і це тішить. ))
Дякую, що нагадали про них, будемо вчитись )) 
