На високій полонині ранок зустрічаю,
На сопілці-перепілці співаночку граю.
    Про зелену Верховину, молоду, розквітлу,
    Край весняний смерековий, нашу долю світлу.
Понесе на дужих крилах вітер з полонини
Цю співаночку за гори в степові долини.
    Полетить по всій великій нашій Україні
    І розкаже милім друзям про Карпати сині.

Я народилась на Київщині. Вперше побувала на Івано-Франківщині в 11 років і одразу закохалась в цей край. Ще тоді, в дитинстві, я вперше з захопленням дивилась на нічну ватру, гуляла грабовими, буковими та смерековими лісами, збирала ожину й гриби, купалась в прохолодних гірських річках. 
Відтоді я настільки полюбила Карпати, що з радістю повертаюсь сюди знову й знову. Мабуть, це моє місце сили - край "Тіней забутих предків" і таємничих туманів, яскравого діалекту й барвистого вбрання, смачної кухні та дзвінкої співанки...
Тут води Черемоша й Прута несуть звуки трембіт з полонин геть далеко за обрій... 

Часто згадую свою пригоду, як спонтанно організувала поїздку-перезавантаження "Карпатська весна". Я придумала програму поїздки, обрала місце, дала оголошення в фейсбук і зібрала веселу дівочу компанію. Ох, яка ж це була незабутня подорож до Верховини!  Нас приймали господарі старої сторічної хати, пригощали традиційними стравами, липовим чаєм та п'янкими наливками. Навіть принесли нам гуцульське вбрання. То в нас ще вийшла чудова дівоча фотосесія! 




Це було справжнє наповнення весною, красою і силою Карпат. А ще ми багато співали й слухали тамтешній спів та музику. Ті мелодії карбували в серці незабутні візерунки. І ось зараз, коли я сіла малювати ескіз на "Срібну Мрію", до мене прийшла Карпатська співаночка. Може, це ще й тому, що я зараз знаходжусь в серці Гуцульщини та Покуття - в Коломиї...

Моя Карпатська співаночка - це поєднання музики (сопілка та завиток грифа скрипки), зелених полонин, заквітчаних рододендроном і кульбабами, дзеркально чистих гірських озер та річок.

Я довго думала, що подати на конкурс, підвіс чи сережки.  Адже саме по собі намалювалося щось дивовижне, і, як на мене, універсальне...  Як не крути (в прямому сенсі цього слова), виглядає цікаво. :))))
Спочатку думала про підвіс, а потім як склала докупи дві прикраси, то вийшли чудові кульчики  (тут так кажуть на сережки)!
Обожнюю наші діалектизми... Навіть словник собі завела! :)))

Опис виробу
Бачу ці сережки в оксидуванні для кращої деталізації рельєфу. Гриф-завиток складається з рельєфних смужок. Сопілка затемнена з одного боку, а де отвори - більш гладенька. Довжина виробу орієнтовно до 45 мм. Застібка - французький замок. 
Вставки: кольорові трилони 5 мм популярної на Гуцульщині та Покутті гами кольорів: червоний, зелений, жовтий; квадрат-кабошон 11х11 мм - бачу щось в кольорах гір та води (лабрадор, агат, яшма, кремінь, місяний камінь, опал). А взагалі тут з кольорами можна буде гратися, як душі заманеться! 

Для полегшення конструкції, можливо, є сенс застосувати кольорову емаль в трикутничках. Теж має бути красиво. Або ж основу виробу зробити тонкою, ажурною, як в сережках Незриме світло з легким кріпленням для камінців.
Якщо доля обере для реалізації мій ескіз, то чарівники Орінго (впевнена на 1000%) знайдуть оптимальний варіант реалізації прикраси 

Ескіз для модуля голосування


Маю надію, Карпатська співаночка знайде відгук у ваших серцях! 
Усім учасникам бажаю успіху та здійснення ваших мрій! 

P.S. І всіх запрошую в Карпати! Готова повторити дівчачу поїздку-перезавантаження!