Порушення авторських прав у візуальному мистецтві трапляється чи не щодня. З однієї сторони можна зрозуміти тих, хто випадково опиняється на лаві засуджених. Майже будь-яка професія з художнім нахилом спонукає накопичувати якомога більше візуальних образів, аби розвивати свій стиль. І ось одного чудового ранку ти прокидаєшся і не розумієш... 

Чи то до тебе Муза зазирнула і ти зміг вигадати дійсно щось оригінальне, чи то пам’ять підкинула зі своїх запилених полиць щось давно бачене.
З тієї ж причини мені важко зрозуміти тих, хто йде на крадіжку свідомо. Знаючи, що твої колеги собаку з’їли на всьому, що пов’язано із візуальним мистецтвом, та вмить розкриють підміну, і не мигаючи оком привласнювати чуже надбання — це занадто навіть для поважних дизайнерів. Однак, казуси трапляються і з ними й кожен виходить зі скандальних ситуацій по-своєму — хтось платить відступні, хтось намагається тримати обличчя до останнього. Трапляються випадки коли лунають щирі слова вибачення, та це скоріше виняток з правила, на жаль. Наведу кілька прикладів. В них не буде пояснень, кого слід винити в кричущому порушенні авторських прав – менеджмент гігантів моди чи простого стажиста, що нашвидкуруч просунув ганебну ідею. Але все одно буде цікаво. 

Ледь не дійшла до суду претензія індійського дизайнера до французького бренду розкоші Christian Dior. Власник студії People Tree, дизайнер Оріджіт Сен, звинуватив гіганта моди у крадіжці принта. Компанія з 1990 року продає бавовняний одяг ручної роботи, а також ювелірні вироби та аксесуари, виготовлені з використанням натуральних матеріалів. Один з принтів, що вони розробили для власної колекції одягу, з’явився на сукні Сhristian Dior у січневому випуску ELLE за 2018 рік.

Скандал не набув розголосу, тому що у рамках мирової угоди People Tree пообіцяли не розголошувати подробиці. Єдине, що сказав індієць, це те, що тепер People Tree зможе створити «належним чином обладнану студію та майстерні для ремесел, мистецьких і дизайнерських проектів». Тобто скоріш за все відступні були розкішні. З огляду на неймовірну тотожність малюнків, рішення уникнути суду було вірним навіть для такого впливового гравця, як Dior.

А ось на думку італійців зовнішня схожість ще не є доказом крадіжки. Марно іспанський виробник кераміки Sargadelos пробував звинуватити Dolce & Gabbana в плагіаті, ті й оком не вели. Все почалось з колекції одягу весна/літо 2021, у чоловічій лінійці якої можна було побачити яскраві геометричні принти. Навіть неозброєним оком було видно, що вони точно копіюють аналогічні візерунки іспанського бренду Sargadelos.

Компанія Sargadelos була заснована в Черво у 1806 році й дуже дорожить своїми напрацюваннями: «Головним активом Sargadelos є його дизайн. І схожість із принтами Dolce & Gabbana є відверто надмірною», – сказав представник Sargadelos. Керамісти просили італійський модний бренд вилучити з іспанського (навіть не світового) ринку кілька предметів своєї колекції чоловічого одягу, в яких виробник кераміки виявив схожість зі своїми дизайнами». Тим паче що цей геометричний мотив є запатентований Sargadelos і присутній в їхньому асортименті з 1967 року.
Своєю чергою, міланський бренд розкоші заявив, що його колекція чоловічого одягу була натхненна роботами італійського дизайнера та архітектора 20-го століття Джіо Понті. І Dolce & Gabbana навіть підписали ліцензійну угоду з італійською компанією архітекторів і дизайнерів, якій належать відповідні права на патерн. І тут трапляється цікавий збіг: патерн, яким нібито надихались в Dolce & Gabbana Понті розробив за часів своєї роботи між 1923 і 1938 роками в майстерні італійського виробника кераміки Річарда Гінорі.

Розібратися в цих хитросплетіннях візерунків та визначити, хто на кому стояв, вже не до снаги, мабуть, нікому. Тож я так і не знайшла, чим закінчилась ця гаряча історія з південними пристрастями.

Якось кволо, без вогника та запалу великі бренди сперечаються один з одним. Мабуть, знають, що в цьому світі все давно вже кимось вигадано і довести, хто був першим — марна трата часу. От і перепалка між Chanel та Saint Laurent навколо твідових жакетів вийшла напрочуд нудною. Почалось з того, що, президент відділу моди Chanel розкритикував Saint Laurent за твідові костюми колекції осені 2021 року, схожі на класичні костюми Chanel.

Здається, Chanel вважають твідові жакети власною нішею і це не дивно, бо майже жодна колекція бренду не обходиться без них.

Особливих бонусів у вигляді сплеску популярності це звинувачення не принесло жодній зі сторін, тож суперечка закінчилась так само непоказово, як і розпочалась — спільною рекламою, в якій обидва бренди пообіцяли разом боротися з підробками.

Наостанок покажу справжніх леді та джентльменів у світі моди – керівників британського дому Vivienne Westwood. Коли молоді дизайнери Луїзи Грей і Rottingdean Bazaar звинуватили той у плагіаті графічного принту, англійці публічно вибачились за цю витівку. Зрештою, виграли всі — бренд Вів’єн не втратив довіри публіки, а молодь гучно заявила про себе.

Наталія Орінго