Добрий вечiр!
За шляхами, за дорогами
За Дніпровськими порогами,
За лісами, за високими
Наші прадіди жили.
Мали Січ козацьку, сильную,
Цінували волю вільную
Україну свою рідную
Як зіницю берегли.
Козацтво, оспіване в піснях і думах, збережене в легендах, наснажувало не одне покоління романтичними уявленнями про незвичайну мужність, рішучість, сміливість; плекало в душах юнаків певний ідеал, до якого слід прагнути.
Кожне покоління вкладало в нього свій смисл, своє розуміння, та неодмінним залишалося одне: це щось високе й святе заради блага цілого краю, цілого народу.
Так от, про що я хотiв розповiсти, козаки теж носили прикраси ,наприклад ланцюжки з хрестами,сережку у вусi, перстнi...

"Козацькому роду нема переводу"