Цими вихідними знову вибрались до центру. Біля Універитету різнокольорові хвилі квітучого бузку. Павичі в зоопарку, як і раніше, репетують святкуючи весну (через відчинені вікна Великої хімічної або Фізичної часом навіть лектора за ними не чутно було).. В парку жіночки шукали пам'ятник Шульженко, бо Бернеса вони вже знайшли (соромно, але не змогла підказати, не пам'ятаю де він). Черга до зоопарку трохи зменшилась і дочка навіть встигла потрапити туди вчора. До речі, треба передивитись ідею про рів з крокодилами, бо крокодил надзвичайно чарівна істота в порівнянні з тим, що живе "за поребриком". Шкода тваринку, треба щось інше вигадати. Люди фотографуються навпроти тюльпанів що вже потроху відходять. Чисте, охайне місто. ...Якщо заплющити очі, то ноги самі несуть по тому ж маршруту що ходили сім років. Тож незчулась як знову біля Палацу Праці. Виявляється, Гамлет там теж був. Наш під'ї зд, до якого виходили вікна, інший, але там теж дістали... Робітник-охоронець і по сумісництву місцева зірка розповідає як рятував песиків з останннього поверху. То була мама з 8 (!) цуценятами яка перенесла іх з іншого небезпечного місця. Чомусь вирішила, що будівля без шибок та з напіврозрушеними двома верхніми поверхами то безпека. Захисникам тварин спіймати песиків не вдалось, а ось дядечко їх дістав і тепер вони дійсно в безпеці. Купа будівельного сміття у дворі та сирість, але все потроху розбирають. Дзвінниця така ж, як і 20 років тому, її зачепило тільки трохи. З насолодженням роблю кадри з найулюбленіший місць - так гарно! Нове (для мене) кафе "Ля ти шо" пропонує окрім кави трохи історії Харкова, цікаву актуальну розвагу, листівки та сувеніри з містом. Підвіс з Азовом - то не прикраса а донат, як сіль Міць, тому дозволю собі додати фото з ним. І неймовірний харківський захід сонця. Здається, цього разу за містом хтось наглядає з понад хмар. :)
