Весняне рівнодення - день офіційного астрономічного початку весни, час для сонця, радості й стійкого тепла. Настання весни складно не помітити - тому майже у всіх культур і народів цей день відзначений своїми традиціями і святами. Як же зустрічають весну в різних куточках світу?
Прихід весни завжди асоціюється з оновленням і зростанням, тож ціілком логічно призначити цей час початком нового року. Багато народів саме так і роблять, наприклад, в Ірані та сусідніх із ним країнах у день весняного рівнодення відзначають Новруз - свято вогню, світла та перемоги добра над злом. Новруз походить із зороастризму, або вогнепоклонництва, споконвічної релігії іранців. Вважається, що придумав його сам пророк Заратустра, звелівши всім людям цього дня позбуватися старого, очищати будинки і думки, і запалювати багаття.
Саме це іранці і роблять донині: щороку перед Новрузом влаштовують "струшування будинку" (так називається традиційне передноворічне прибирання), прикрашають дім тюльпанами, запалюють свічки й багаття і їдять солодощі з пророщених пшеничних зерен. Усі звичаї цього дня пронизані символікою вогню, світла і нового життя.
На фото: каблучка "Вогонь"
Зміна сезонів і безперервність циклу життя дуже важливі для японців, які дуже відповідально ставляться до зустрічі рівнодення. Весняне рівнодення, або Сюнбун но Хі, в Японії взагалі є державним святом. Цього дня заведено наводити лад у домі, ходити в гості до родичів, а також розпочинати чи завершувати важливі справи - наприклад, записуватися на нові курси чи вступати до навчального закладу.
Сьогодні Сюнбун но Хі - спокійне родинне свято, проте в недалекому минулому це був надзвичайно урочистий день вшанування предків імператорської родини. Цього дня в синтоїстських храмах проводилися особливі ритуали, а предкам імператора робилися підношення. Але після Другої світової війни імператор офіційно відмовився від божественного статусу, і шанування його божественних предків втратило сенс. Тож зараз це просто гарний привід відпочити і навести лад у домі та розумі.
На фото: сережки "Ханамі. Нова весна"
Дуже давній і незвичайний ритуал супроводжує весняне рівнодення в мексиканському місті Теотіуакан. Теотіуакан відоме як місто імперії ацтеків, що в середні віки було справжнім мегаполісом із безліччю будинків, храмів, а головне - з кількома величезними пірамідами. Однак насправді збудували це місто ще задовго до ацтеків: коли ті з'явилися на землях сучасної Мексики, Теотіуакан вже лежав у руїнах, вім навіть у такому вигляді він заслужив у ацтеків ім'я "Міста Богів".
Одна з найбільш вражаючих споруд міста - Піраміда Сонця висотою 65,5 метрів. На її вершину ведуть довгі й широкі кам'яні сходи. Напередодні рівнодення до піраміди з'їжджаються тисячі людей, щоб до світанку встигнути піднятися на її вершину і зустріти нове, весняне сонце. Найсміливіші чесно долають 360 кам'яних сходинок, щоб у потрібний час опинитися на самісінькому верху, але дехто обмежується кількома десятками сходинок, або зовсім залишається спостерігати внизу. Багато відвідувачів - корінні жителі, далекі нащадки ацтеків, які бажають долучитися до традиції предків. Але є й чимало послідовників інших релігій, езотериків, та й просто туристів, які люблять гарні краєвиди. А вид із Піраміди Сонця справді приголомшливий...
На фото: підвіс "Орел ацтеків"
Незалежно від країни, культури та тисячоліття надворі люди радіють весні й намагаються якось відзначити її прихід. Тим більш, Рівнодення має й важливе символічне значення: з завтрашнього дня світло одержуватиме поступову перемогу над темрявою - чим не привід для свята?
Ольга Орінго
