Чому я обрала ґердан? Перш за все тому, що це одна з тих традиційних для мого рідного краю прикрас,які спочатку ваблять, зацікавлюють і викликають бажання придбати: барвисті намистинки, складні узори, блиск бісеру... Але потім гармонійно поєднати таку яскраву та масивну прикрасу з повсякденним чи святковим сучасним одягом буває досить складно. Та не хотілося б залишити ґердани лише для музеїв та окремих поціновувачів автентики. Втілення ґерданів або їх елементів у сріблі мені не доводилось бачити, та вважаю, що  традиційний для більшості з них шестикутний центральний елемент з підвісками може стати самобутньою та оригінальною етно-прикрасою.


 
"Цветанка"... Цей ґердан — про чисте серце, легку вдачу, любов до життя та вміння з вдячністю приймати його таким, як є. Про вміння радіти весняним квітам і співу птахів. А ще — про мою бабцю Цветанку, яка народилася в Болгарії, але для якої Україна стала рідним домом. Про все те, чого я б хотіла навчитися в моєї срібної пташки: як знайти відвагу в одну мить цілком змінити життя, як у будь-яких обставинах зберегти красу душі та вміння творити маленький чудовий світ для своєї сім'ї. Завжди готова прийти, ні — прилетіти на допомогу, пригорнути, вислухати, бабуся не просто передала мені любов до вишивки та солодкі спогади про аромат домашньої випічки — у складні підліткові роки саме вона була для мене найближчою людиною. І найбільше у світі я би хотіла подарувати їй свою срібну мрію з її ім'ям. Впевнена, в кожного є близька людина, що "... нібито не літає... А крила має. А крила має!" , на саму згадку про яку в серці цвіте весна. Такий підвіс буде як гарним нагадуванням про особливих людей в нашому житті, так і чудовим подарунком для найдорожчих.

 

Зображуючи райських птахів та квітуче гілля, хотілося зберегти український колорит, і натхненням стала традиція українського наївного мистецтва. Яскраві, прості,а проте такі фантастичні, чарівні картини української художниці Марії Примаченко (Приймаченко) - наповнені добром та світлом і пробуджують уяву, повертаючи у світ дитинства та мрій.



Пишні квіти у рідному садочку, зворушлива пташка  - рука невміло виводила рисунок... Одразу прошу вибачення за якість ескізу, я ні разу не художник... Але вирішила викласти "як є" -надцяту спробу, бо краще вже не буде, от зіпсувати - можу. А опиратися бажанню поділитися мрією - чи варто? Моя "Цветанка":



 
Технічна інформація
Габаритні розміри: ширина 20 мм, висота 60 мм
Розміри основної частини: ширина 25 мм, висота 46 мм
Довжина ланцюжків - 22 і 12 мм
Розмір підвісок - 2 мм
 
Базовий варіант - підвіс без вставок в оксидуванні, рисунок "вирізьблений" на поверхні срібної пластинки, підвіски - теж плоскі кружечки.
Якщо технічні можливості дозволять зробити в підвісі приховане вушко (як в "Разум пчелиного роя"), достатньо подовжене, щоб через нього проходили принаймні два шнурочки 2 мм, це відкрило б широкі можливості для його персоналізації - різні кольори, переплетення, вузли макраме, з'єднання підвісками на зразок "Човника"... Подовжене вушко дозволить також використовувати різноманітні стрічки та створювати щоразу неповторний елемент етнічного, романтичного чи буденного образу.
Вважаю, гарно виглядав би варіант з кольоровими цирконіями або натуральними камінцями (цитрин, кварц димчатий, топаз, зелений онікс..) діаметром 2 мм в серединках двох великих квіток. Але малювати камінці ще не навчилась. Як і надавати красивого об'єму рисунку з допомогою тіней, хоча об'ємність елементів йому би дуже личила, як і різноманітні види покриття...