Не знаю, як вам, а мені не вистачає мандрів. Ще задовго до початку першої хвилі карантину, ще до того, як усі дізналися про новий вірус, ми з чоловіком і сином дуже сильно захворіли. Я не жаліюся, але як зараз кажуть — ми дистанціювалися ще до того, як це стало мейнстрімом.
І з того часу ми так нікуди не поїхали — далося взнаки все: від самого карантину, до відсутності роботи через той самий карантин. І як же мені увесь цей час не вистачало мандрівок! Коли ми з сім’єю кудись вибираємось, то головне, на що звертаємо увагу — це природа. Я думаю, немає сенсу розповідати про це) Але ці довгі місяці втрьох в квартирі змусили ще більше цінувати природу і невеличкі моменти радості, які нам дарує споглядання.
Тому перший ескіз — тропічний лист, з якого зривається краплинка дощу або роси, і промінчики сонця мають змогу заблищати ще яскравіше. Камінчик — овал або краплинка висотою приблизно 5-7мм. На листочку є отвори. Цей ескіз можна зробити рухомим.

Другий ескіз — уявний чарівний ліс, який я бачу уві сні. Камінь в основі виробу — круг 10 мм, як у підвісі «Саламандра».

А поки на вулиці ще усюди бруд і холодно, я тішу себе згадками про ліс і природу в цілому, створюючи ось такі речі: