Орінго — справжній український ювелірний дім, бо в нас прикраси не лише продаються, а й самостійно створюються. Орінго — універсальна сріблярня, бо наші майстри дійсно вміють робити прикраси повністю вручну, але також ми можемо виготовляти прикраси за допомогою класичного лиття, що дуже сприяє розповсюдженню срібних історій. 
   
Спочатку з ескізу створюється модель майбутньої прикраси і вона має бути бездоганною, щоб добре відтворюватися та повторюватися далі. Навіть якщо у розробці моделі присутня робота 3D-художника, після отримання заготовки з фрезера чи принтера майстер-модельєр її двічі доробляє, спочатку в воску, а потім й у сріблі. Так, всі моделі в нас створюються виключно зі срібла 925 проби — це дозволяє бачити усі особливості прикраси в рідному металі. 
 
За останнє десятиліття в Орінго створені тисячі прикрас, що існують лише в єдиному екземплярі та високо цінуються колекціонерами (наприклад, у вітринах 2-6 прикраси з приватних колекцій),  проте найголовніший ювелірний процес в ЮД Орінго — це створення моделі прикраси для подальшого лиття. 
 
Для сучасного ювелірного мистецтва техніка лиття по виплавлюваним моделям має таке є значення, як винайдення книгодрукування для розповсюдження книжок. Якби ювеліри не могли повторювати за прийнятною ціною прикрасу, яка вручну робиться тиждень або більше, люди б могли побачити цікаві речі лише на світлинах чи в музеї, проте щоб чути голос ювелірного мистецтва, важливе не лише візуальне сприйняття, а й тактильний контакт. 
 
   
 
Технологія лиття з виплавлянням воску була винайдена людством тисячі років тому, і хоча минуле століття принесло в ювелірність новітні технології та автоматизацію процесів, у маленьких майстернях лиття потребує багато ручної роботи, як і раніше. 
 
Після створення першої прикраси (майстер-моделі чи прототипа), навколо неї будується гнучка матриця (збирається в спеціальній металевій формі з різних шарів гуми, вулканізується під пресом та розрізається скальпелем). Майстру потрібно не лише врахувати подальшу зручність роботи з матрицею для отримання якісних воскових моделей, а й вирізати наосліп з неї срібну модель так, щоб не пошкодити малюнок. Щоб стати справжнім майстром зі створення матриць, потрібні роки вправ. 
 
На фото 1 вище можна побачити розкриту матрицю для підвіска «Добрий пінгвін», де одночасно є сам пінгвін та трикутна рамка, якою потім знизу закріпляється камінь, а червоні пінгвінчики — це воскові моделі для виплавляння, які зроблені за допомогою матриці.  Отримують їх за допомогою спеціального інжектора: матрицю міцно тримають в руках, під тиском заповнюють її розплавленим воском і дають охолонути. Це стислий опис процесу, який набагато складніший, бо під різні прикраси потрібен свій режим, щоб віск повністю заповнив усі порожнини.  

   
Після цього окремі восковки перевіряють і готують для подальшого лиття: збирають у ялинки — під певним кутом напаюють на спеціальний восковий стрижень. Ялинку розміщують в металевому циліндрі, заливають ювелірним гіпсом, підсушують його та розміщують циліндри (опоки) у спеціальній печі для витопки воску. 

   

В печі опоки з ялинками проводять до 14 годин на різних температурних режимах, аж поки увесь віск не витече, а температура буде такою, що в них можна заливати срібло. 
 
Лиття срібла вважається складнішим за лиття золота, бо срібло більш вимогливе. Існує багато сучасних домішок для покращення сплавів, щоб метал було легше обробляти, але в Орінго з самого початку прикраси робляться виключно з класичного двокомпонентного сплаву, де вміст срібла 92,5%, а решта — чиста мідь. Це наша данина ювелірним традиціям та повага до замовників прикрас, в яких може на домішки (наприклад, нікель чи кадмій) виникати алергічна реакція. 
 
На фото 1 у пробірках ви можете побачити очищене (афіноване) срібло 999 проби у гранулах та гранульовану мідь, саме у такій пропорції вони закладаються у тигель для плавлення і лиття.

   
 
На цьому етапі створення прикраси також є багато моментів, яким можна вивчитися тільки на практиці. Отримати гарну відливку — це не лише професіоналізм, а й особливе мистецтво, бо треба бачити усі відтінки білого та червоного, чути звучання гарячого і холодного срібла, відчувати рух усіх стихій, від яких залежить, чи буде вдалою майбутня прикраса.

Саме тому не можливе існування ювелірного дому без власного виробництва — якими б гарними не були творчі задуми, їх завжди можна зіпсувати неякісним та неекологічним виконанням.
 
На екрані в залі 5 можна побачити відео-замальовки усіх етапів створення прикраси, від малювання ескізів до пакування. 
 
 
Є прикраси складні у виконанні та дорогі, є доволі прості та бюджетні, але усі вони поки що продовжують народжуватися у Харкові з метою дивувати, тішити й прикрашати. 
 
Ювелірний дім Орінго намагається зберігати давні ювелірні традиції та створювати нові, долучати українців до співтворчості та розкривати їм важливість ювелірної справи. На жаль, творити срібну історію — неймовірно складна місія в Україні, де ювелірне мистецтво занепадає не лише від війни. Безліч недолугих адміністративних рішень, невизнання ювелірної галузі, як частини національної культури, відсутність підтримки справжнього малого бізнесу, проблеми з ювелірною освітою, засилля контрабанди та багато слизьких моментів у взаємодії з державою  — усе це потроху добиває найдавніше мистецтво й ремесло. 
 
Від першого відео 2017 року і до сьогодні минуло вісім років. Та команда, яка посміхається на екрані, розтанула у часі. Хтось знайшов свою долю в інших країнах, хтось просто закинув ювелірну справу. Після 2022 року є воїни, а є й ті, що вже ніколи не повернуться. 
 
Виставка «Орінго. Мистецтво срібних історій» для мене особисто про те, як пам’ятати, як творити і як продовжувати, попри те, що жодна стихія не є простою чи дружньою. 
І дякую колективу Скарбниці, а особливо — Ірині Удовиченко, за те, що повірили та дали шанс показати срібне зерно, з якого, можливо, колись виросте міцне й струнке українське ювелірне дерево. Бо щось таки нам за ці роки вдалося…