Люди навчилися співати раніше, ніж писати та читати, можливо, навіть раніше, чим винайшли вогонь. Споконвіку емоції – як радість, так і сум – переливалися у пісню, передавалися з покоління у покоління, запам’ятовувалися… Те, про ще написали пісню – не зникне.

Кажуть, що саме ми, українці, найспівучіша нація. Ми співали під час праці та відпочинку, тужили й раділи з піснею, виспівували свою віру в перемогу та кращу долю… Доспівалися до того, що створили понад 200 тисяч українських народних пісень! Воно й не дивно: існують речі, про які можна сказати тільки піснею.

Маріуполь, місто Марії – якраз з таких речей. Коли опалене горло стискається люттю, говорити важко. А ось оспівувати, оплакувати, навіть погрожувати піснею ворогу можна, тож вже після знищення міста про нього з’явилося чимало пісень. Пропоную зараз, коли наше серце розтривожене спогадами про наш суспільний біль, дослухатися до музики і дозволити їй розпочати зцілення. І нехай вбирають цілющі звуки срібні цеглинки Вежі…

Розпочнемо вже з майже класики. «Океан Ельзи» — «Місто Марії», музика, яка автоматично вмикається в голові при думці про Маріуполь. Створена 22 квітня 2022 року, присвячена захисникам Маріуполя, пісня швидко набрала понад 2,8 мільйони переглядів, і популярність її не вгасає.  Цікаво, що текст «Міста Марії» був написаний за проханням друга Святослава Вакарчука, і це перший раз, коли митець створив пісню на замовлення.

«Друг Калина подзвонив мені й попросив написати пісню про Маріуполь. Мене вразило це прохання. Люди знаходяться в надскладних умовах. В оточенні. Їм не вистачає БК, їжі, води, медикаментів, а він попросив... написати пісню. Я думав над цим і мені стало зрозумілим його прохання: саме боєць з великим серцем і світлою душею - це і є Воїн. Він просив «БК для серця», тому що Воїн без світла в душі, без світла в серці не воює».

Буде до віку стояти

Праведне місто Марії,

Доки над гордим Азовом

Сонце встає!

Продовжуємо тему Азова - до речі, саме сьогодні легендарному батальйону "Азов" виповнилося 9 років - з композициєю KOZAK SYSTEM "Азов-Сталь". Ця пісня була виконана після того, як стало відомо про масштабний обмін полоненими між Україною та росією. Того разу додому повернулася наша співуча Пташка.

Звісно ж, не можна оминути і пісню від Alyona Alyona. Здавалося б, життєрадісна, завжди оптимістична співачка погано асоціюється з такою важкою темою, але пісня вийшла дуже потужною - раджу послухати і обов'язково подивитися кліп. Кадри сповненого життям довоєнного Маріуполя змінюються страшною хронікою облоги та окупації міста, і стримати сльози майже неможливо.

“За вісім років після звільнення від проросійських бойовиків Маріуполь знову окуповано. Сьогодні ми знову боремося за його повернення”, - каже Alyona Alyona.

І ще одна пісня про захисників Азовсталі, але вже більш ніжна, майже лірична - від Христини Панасюк: "Сталеві люди". Рівненська співачка виступає на фронті і намагається підтримувати країну усіма силами. А пісня про Азовсталь стала першою написаною після повномасштабного вторгнення.

А що співають про Маріуполь закордоном? Завдяки нашому інформаційному фронті про трагедію міста Марії дізналися по всьому світові - і не залишилися байдужими. Ось, наприклад, страшна і зворушлива пісня "Останній потяг до Маріуполя" американської співачки Сюзанн Веґа. Авторка пісні каже, що ідея прийшла до неї, коли вона дивилася новини і побачила величезний людський натовп, що намагався врятуватися на потязі.

«Я подумала, що це місто таке красиве. Здавалося, що це вимагає пісні. Я думала про останній поїзд перед майбутнім апокаліпсисом. Потім, читала статтю в Нью-Йорк Таймс, у якій йшлося, що люди в Маріуполі говорять: навіть сам Бог пішов, бо нібито навіть він злякався того, що він там побачив».

Я чула, що Господь був на останньому поїзді з Маріуполя, Маріуполя.

Сам Господь був у останньому поїзді,

Наляканий усім, що бачив.

І завершимо на сумній, але світлій ноті - пісні "Чи знала Марія?", текст для котрої створив Сергій Горелик, ізраїльський композитор і продюсер. Виконавці пісні мають українське коріння - співачка Елла Сокіл народилася в Маріуполі і прожила там чимало років, тож відчуває горе від руйнування міста як своє.

"Я відчуваю біль і гнів. У мене забрали моє дитинство і знищили мій дім. Але я вірю в український народ, в українську армію, якою пишаюся! Вірю в перемогу і в те, що мій Маріуполь знову стане українським!".

Другий виконавець, композитор і співак Влад Зерницький, також родом з Маріуполя - в нього там залишилося чимало рідних, тож історію окупації він знав дуже добре... Можливо, саме тому пісня і звучить так пронизливо?

Віримо, що над визволеним та відбудованим Маріуполем ще лунатимуть наші пісні. Будуть серед них і радісні.

Ольга Орінго