Вітаю, шановні Орінговці!
Маю бажання з Вами поділитись ескізом брошки від назвою "Венеція". 
Коли потрапляєш в Венецію, закохуєшся в неї відразу і назавжди.
Венеція - це місто що існує попри все. Його звуки - це крики чайок та музика Вівальді. Замість асфальтових вулиці - водні канали. 
Місто старовинне, казкове, з дивною історіє, яке навіть колись було окремою державою. Місто з своїми правилами, своїми традиціями, які не спаплюжила навіть цивілізація і діджиталізація. Один з перлів Венеції - це карнавал.
Венеціанський карнавал має багатовікову історію. Перша документальна згадка про нього датується 1094 роком. В середньовіччя під час карнавалу не діяли правила повсякденності: і заможний і бідний міг робити все, що заманеться. Після завоювання Італії Францією карнавал заборонили, цим Наполеон хотів підкреслити втрачену незалежність Італії. Традиція карнавалу була відроджена лише в 1979 році – і ця подія відразу ж стала залучати в місто натовпи туристів.
Основна частина карнавалу проходить на Гранд-каналі та на площі Святого Марка, але особлива чарівна атмосфера пронизує все місто. Ніщо не зрівняється з блуканням звивистими вуличками між переплетенням каналів і мостів. Тут також можна зустріти надзвичайно красиві й самобутні венеціанські маски або приєднатися до буйних веселощів. Венеція під час карнавалу втрачає зв'язок з реальністю. 
Маска  - як маленька згадка про казку, яка проходить взимку, кожного року, не зважаючи на мирові війни, катаклізми, економічні колапси, бо в житті має бути місце для казки.
Я бажаю кожному з нас мати можливість дозволяти собі таку "казкотерапію" в Венеції, в Каппадокії, на Балі , будь де, де душа буде лікуватись, відроджуватись... 

Бажаю всім перемоги, миру і добра!

Дякую за увагу,
З повагою,
Наталія