Прочитала минулого тижня збірку історичних нарисів Едуарда Зуба "Харків. Хрести. Хмарочоси". І так мені ця книжка відізвалася відлунням "Саду Гетсиманського" Багряного, що аж страшне... Справа тут не лише у описаному періоді, що співпадає і не зовсім у тому, наскільки опукло показані різні персонажі, які приходили підкоряти наше місто. Спокійна хірургічна чесність та перезавантаження родової пам'яті — головні риси цього книжкового тандему. Також цікаво перегукується з першим томом спогадів Юрія Шевельова, де теж чимало харківських історій, але під іншим кутом. Щиро раджу до прочитання. Додам зараз навіть у Таємну кімнату.
Минулого року придбала у видавництві "АБАБАГАЛАМАГА" книжку "Місяцеслов за Сковородою". Якийсь час не брала до рук. А сьогодні взяла, і як ви думаєте, де була закладка? На 3 грудні. З Днем народження, філософе!
