Змій у нас поки що не так багато, як драконів, їхніх старших побратимів, але все ж таки їх достатньо... Ми вже знайомі зі срібною грацією "Белінди", сьогодні ж в гості завітала японська красуня.
Змія японською називається хебі (Hebi) і вважається посланницею богів, берегинею води і погоди, вона ж оберігає людей від пожеж і чуми. На знак поклоніння перед цією священною твариною в Японії виконують ритуальний танець змії. У синто вважається, що змія має сильну містичну силу, є символом родючості, нестримної пристрасті та стихійних природних явищ, уособлює зв'язок між світом смертних і вічним життям.
Японську богиню щастя, любові та мистецтва, покровительку музики, а також божество вод на ім'я Бентен зображують у вигляді дівчини зі сплячею змеєю у високій зачісці. Богиня Бентен – єдиний жіночий образ серед семи богів щастя, по країні є багато її статуй, і їх завжди охороняють змії. Священним днем Бентен є День змії, і найкращий час, щоб зробити звернення до неї з проханням, – Година змії. Старовинна година – це як дві сучасні наші години, колись вона була прив'язана до знака Зодіаку. І Година змії – це приблизно з 9 до 11 години ранку.
Є ще одна японська історія, де змія – не головний герой, але теж дуже цікава. На гравюрі Кіосая (1831-1889) показана битва між змією і фазаном, це досить популярний сюжет у японському мистецтві. Т. Фолкер у своїй книзі "Тварини в Мистецтві Далекого Сходу" розповів таку буддійську притчу:
"Один мисливець помітив, як змія пожирає фазана, який щойно з'їв хробака. Потім прийшов дикий кабан – і з'їв змію. А сам мисливець збирався вже було вбити кабана, як раптом він зрозумів, що вступаючи в цей ланцюг, він робить себе жертвою для когось сильнішого. Тоді він дозволив кабану піти.
І раптом – почув звідкись голос: "Вважай себе щасливчиком, що не вбив цього кабана, бо інакше б я зжер тебе." І мисливець побачив, як із дерева, схований гілками, за ним стежить тенгу (чарівна істота). До глибини душі зворушений тим, що сталося, мисливець залишив своє гріховне заняття і став ченцем."
Чудова, на мій погляд, притча. Будь-який ланцюг поглинань можна десь зупинити.
Ось такі вони, японські змії Хебі... А тепер про прикрасу, натхненну легендами про них.
Це знову плоска пластина цуби, з каменем замість клинка. По обидва боки від центрального каменя-човника над срібними хвилями витончено і пружно вигинаються тонкі змійки, неявні й милі. Хоча перевіряти стороннім милоту їхнього характеру, мабуть, не варто. З якої легенди не приповзли б до нас змії, вони все одно люблять шанобливе ставлення.
Не останню роль у формуванні нової цуби зіграло бажання захистити себе від впливу змій, залишивши їх у ролі охоронців. У "Коджікі", найбільшій пам'ятці давньояпонської літератури, є згадка про чарівну смужку тканини, зміїний шарф, який міг відганяти змій, тож під камінь я застелила красиву тканину.
Попри гадану легкість і ажурність, цуба "Хебі" – така ж міцна, як і попередні. Її місія в матеріальному світі – порадувати красою, а ще допомогти прослизнути між краплями будь-якого стихійного лиха, не втрачаючи витримки й холоднокровності.
Нехай все буде чарівно!
Олена Маслова