Всім відома моторошна історія родини Ашерів. Спочатку неповторний Едгар По познайомив читачів із загадковим будинком та його мешканцями, а потім за сюжет взялися режисери. Здається, цій темряві потрібно додати трохи блиску. Отже, сьогодні про Ашерів, але тих, що були на стороні світла.
Сім'я Ашерів відома серед гемологів, любителів діамантів та істориків своїм великим вкладом у розвиток ювелірної галузі. Протягом кількох поколінь компанія Ашерів огранює ідеальні діаманти, серед яких були надзвичайно великі, рідкісні взірці.
У 1854 році Джозеф Ісаак Ашер заснував алмазну компанію IJ Asscher. Він передав свій досвід п’ятьом своїм синам, у тому числі Джозефу (плідному та неперевершеному розсікачу алмазів) і Аврааму (талановитому новатору та бізнесмену). Разом вони стали найвидатнішими експертами з алмазів 20-го століття. За Джозефа та Авраама компанія була відома як Asscher Diamond Company й ограновувала діаманти для ювелірних виробів для всесвітньо відомих бутиків і будинків у всьому світі. Одна з найбільших компаній із полірування алмазів у світі на той час, IJ Asscher була відома тим, що мала приватних клієнтів із королівських осіб, знаменитостей і політиків.
Головний герой цієї історії саме Джозеф Ашер, який мав природне відчуття форми алмазів й дуже майстерно перетворював їх на витончені, неперевершені діаманти. Джозеф Ашер розумів важливість огранювання діаманта, щоб розкрити притаманну каменю красу та блиск. У той час, коли огранувальники алмазів покладалися виключно на свою інтуїцію та досвід, щоб точно розрізати найтвердішу речовину, відому людині, Джозеф виявив надзвичайне терпіння та силу духу. На початку 20 століття завдяки діяльності Ашерів Амстердам став центром світової алмазної промисловості. На піку популярності в компанії працювало понад 500 полірувальників алмазів.
Перший успіх Джозефа Ашера – створення новітнього огранювання, яке він лаконічно назвав на честь родини — Asscher. Так у 1902 році була запатентована нова форма діамантового огранювання, вона була схожа на квадрат зі скошеними кутами. До речі, це був перший діамант, який був захищений авторським правом від імітації іншими компаніями.
Це огранювання має великі східчасті грані та високу корону, яка створює блиск, несхожий на будь-яку іншу діамантову форму. Насправді експерти з діамантів часто називають блиск і блиск діаманта Asscher нескінченним дзеркальним коридором. 58 граней діаманта Ашера вищі та ширші за грані в інших формах, тому що метою Джозефа було найбільш раціональне використання необробленого алмазу, аби максимально зберегти розмір. Тому діаманти Asscher майже завжди мають більшу вагу. Завдяки пропорціям граней камінчики мають кращий балансом мерехтіння, ніж подібне смарагдове огранювання, водночас демонструють більш спокійну естетику, ніж класичне кругле.
Якоюсь мірою Джозефа можна було б назвати провидцем, бо він винайшов ту форму, що вже через 20 років стала хітом. Коли світ божеволів від геометрії ар-деко, за восьмикутними діамантами Assher вишикувалась довжелезна черга з найвідоміших ювелірів світу. Адже, патент надійно захищав права власників. Патент на огранювання Asscher закінчився під час Другої світової війни, тепер будь-який майстер може повторити це огранювання.
Та все ж всесвітньо відомою родину робить інший камінчик. Коли у 1905 році почали шукати професіонала, аби огранити алмазу Куллінан вагою 3106 каратів, вибір пав на компанію Ашерів. Уряд Південної Африки подарував алмаз-гігант королю Едуарду VII, дідові Георга VI, як подарунок на день народження та на честь п’яти років миру після Англо-бурської війни. Після огранювання камінь мав прикрасити королівську корону, тож рівень відповідальності був шалений.
«Джозеф так боявся зробити щось не так, коли прийшов розрізати камінь», — розказує спадкоємиця сім’ї Яель. — Йому знадобилося два роки вивчення «Куллінана», перш ніж вирішити, як його вирізати. Для цього він розробив нові інструменти». Ажіотаж точився навколо каменю й під час його перевезення з Лондона до Амстердаму. Пресі повідомили, що він відправиться в запечатаній коробці на кораблі Королівського флоту. Насправді ж коробка була пустою заради безпеки, а камінь тим часом подорожував разом з братом Джозефа Авраамом, прихований у кишені плаща.
У лютому 1908 року Джозеф нарешті почав різати камінь перед аудиторією, що складалась з представників міжнародної преси. Але все пішло не за планом. Коли він ударив інструментом по каменю, інструмент зламався. Існує легенда, що від емоційного напруження Джозеф навіть знепритомнів. Там факти кажуть про те, що вже через чотири дні відбулась друга, більш успішна спроба. На цей раз до цеху запросили лише одного державного нотаріуса.
З самоцвіта завбільшки з людське серце вийшло два великих діаманти Куллінан I та діамант Куллінан II. Грушоподібний Куллінан I вагою 530,20 каратів стоїть на вершині королівського скіпетра в коштовностях британської корони, а подушкоподібний Куллінан II (317,4 карата) інкрустований у корону Британської імперії.
Кілька дрібніших каменів було вставлено в брошки, які носила покійна королева Єлизавета II, а 96 маленьких кристалів, що були залишками огранювання, передали родині Ашер. Ці камені були ограновані та використовувались для обручок членів родини.
Та були в родині Ашерів і темні сторінки. Зло чомусь найбільш наполегливо простягає свої щупальця до місць, осяяних світлом. Родина Ашерів була дуже релігійною, а її члени активістами в єврейській громаді. Під час Другої світової війни в Нідерландах нацисти в рамках своїх планів знищення єврейської нації та пограбування захоплених територій викрали всі алмази у штаб-квартирі Asscher Diamond Company. Родину зрештою депортували з Нідерландів і помістили в концентраційні табори разом із майже всіма 500 робітників компанії. Більшість членів родини Ашер і понад 96 відсотків полірувальників були вбиті нацистами.
Під час війни закінчився термін дії патенту на оригінальне огранювання Asscher. Оскільки ніхто з представників родини не міг продовжити патент, інші компанії почали використовувати це огранювання для збагачення, бо форма залишалась актуальною навіть через 40 років. Та не всі так сумлінно дотримувались стандартів Ашерів, тож результат часто був далекий від оригіналу.
Війну та Голокост пережили лише десять членів сім'ї Ашер та п'ятнадцять майстрів. Алмазна промисловість в Амстердамі була практично знищена, включно з алмазною компанією Asscher. Згодом Антверпен став головним центром полірування алмазів. Та світ не забув вклад родини у галузь. У 1946 році нащадкам родини Юпу і Луїсу Ашерам запропонували відновити діяльність у Нью-Йорку, але вони вирішили залишитися у своєму будинку в Амстердамі й там писати з чистого аркуша нову історію Asscher Diamond Company. Репутація швидко зіграла їм на руку і до Ашерів почали звертатися відомі та впливові замовники. Компанія веде «Золоту книгу» відвідувачів, серед яких імператор Японії Хірохіто, королева Великобританії Єлизавета II, королева Юліана та принц Бернхард з Нідерландів.
У 1980 році Її Величність королева Нідерландів Юліана присвоїла Asscher Diamond Company королівський титул на знак поваги до провідної ролі, яку компанія та родина Asscher займали в алмазній промисловості.
Наталія Орінго
