Доброго дня, мешканці Орінго!

У мене сьогодні спогади дитинства: молода мама і її прикраси . Прикрас у мами було не дуже багато: тоненький золотий ланцюжок, малюсінький кулончик, обручка, агатові буси і 4 каблучки з камінцями. Коли нікого не було вдома, я потайки виймала з шафи коричневий дермантиновий ридикюль, затамувавши подих розщібувала замок-"поцілуйчик", і всеціло поринала у споглядання його вмісту .
Вміст був різноманітний: комунальні квитанції, документи, якісь чорно-білі фото, дипломи про освіту, заводські грамоти батькам за виконання і перевиконання п'ятирічок за три роки, медалі переможцям соцзмагань і купа такого іншого. Але мою увагу привертало зовсім не це :-) (я же дєвочка ), а справжнісіньки скарби у пластикових коробочках. Коробочки, на теперішній час, непоказні, але тоді вони ввижались мені верхом елеганцькості )) і високого стилю. В коробочках на оксамитовому тлі зберігалися каблучки. Я їх виймала, вдягала на свої тонкі пальці, і дивувалася: які велетенські розміри, як високо піднесені камені! Ці прикраси мені видавалися приналежністю принцес та середньовічних дам. Навіть на мамі, у ті рідкісні дні, коли у неї був привід вдягнути прикраси, каблучка з "рубіном" здавалася мені гігантською.

І от минули роки, мама давно вже не вдягає жодних прикрас (а шкода ), буси і каблучки поступово, одна за одною, перекочували жити до мене, я сама вже давно мама. І змінилося не тільки це, а і цілісне сприйняття прикрас: вони більш не виглядають надто великими.
А щоб "рубін"  не сумував, згадуючи колишні "виході в світ" попередньої хазяйки, я підібрала для нього у безкрайньому морі орингівських прикрас компанію: сережки Шанті і підвісик Точку з цирконіями рубінового кольору. І не забуваю вигулювати всю компанію "у світі"  ))).

П.С. І ще одна дивина: колір "рубіну" сорокарічної давнини повністю співпадає з кольором сучасних камінців.
П.П.С. Мені дуже подобаються орингівські коробочки. )))