Вітаю всіх)
Одного разу я написала вірша:

Завірюха-хурделиця.
Сніг, мов килим, стелеться,
Одяга дерева й хати
У пухкі, біленькі шати.


Сумно дивиться з вікна
На негоду дітвора,
Мріє про санчата й Бабу
Снігову, смішну й бокату.


Сонце, де ти? Визирай!
Пан Морозе, підіграй!
Вітер в вітах не шуми!
Без розваг нема зими!


Однак, як ми вже знаємо, природа надихає митців не лише на літературну творчість, а й на ювелірну. Зустрічайте доньку північного сяйва  та завірюхи-хурделиці - Дискозавірюху!

http://master.oringo.com.ua/ru/designer/earring/template/MT5e14affd48ce4#