Люди завжди любили прикраси. Вони виготовляли їх з квітів, мушель, каміння та металів. Якщо поглянути на музейні експонати ювелірного мистецтва, то можна побачити, що фантазія та вміння наших предків, котрі жили тисячоліттями до нас, ні краплі не гірша за наших сучасників. З давніх часів прикраси послуговували для когось амулетами, для когось демонстрацією статків, а для когось джерелом краси та радості.

        Прагнення до краси то є глибинна сутність людини. Насправді найлюдяніша риса не ненависть, не заздрість, не злість, а саме прагнення до краси. Не дарма кажуть, що лише краса здатна спасти світ. Краса доброго слова, краса щирої посмішки, краса думок, краса тонкого аромату та ніжності кольорів квіток, краса спокійного шелесту зелених листочків, краса поваги до всього живого та до нашої матінки-землі.

       Моя давня мрія — це красиві, довгі сережки з гранатами, вони з швензою-гачком, адже вона на мою думку найзручніша, вони колихаються в вухах та дзеленчать, адже створені з багатьох з'єднаних деталей. В цьому вихорі всесвітньої злоби, яка може спалити в ядерному вогні все живе на матінці-землі, сяяння гранатів та тихе мелодійне дзеленчання цих сережок відженуть всі погані думки та нададуть впевненості в тому, що краса таки переможе, впевненості в тому, що насправді люди хотять краси та миру, а не ненависті та безумств.


В кожній сережці по 2 гранати 4 мм в відкритій позаду оправі щоб світло проходило через камінчики (1-ша та 5-та деталь), по 2 гранати 2 мм в сердечках також відкриті позаду для доступа світла (3-тя та 7-ма деталь), знизу по 1 гранату 3.5х7 мм в відкритій позаду оправі (9-та деталь), 4 колечка котрі мають лише обідок й порожні всередині (2-га, 4-та, 6-та та 8-ма деталь). Сердечка - пластинки з камінчиком посередині.