Сучасні технології впливають не тільки на якість життя, а й на його сталий ритм. Спитайте в молоді, в чому сенс метафоричного виразу «весняне прибирання»? Можливо, у відповідь почуєте щось на кшталт оновлення середовища під час пробудження природи. Власникам роботів-пиловсмоктувачів важко уявити, що колись прискіпливе прибирання хати було тісно пов’язане з першим весняним теплом.

Коли температура за вікном дозволяла відкрити ширше двері та вікна, аби впустити свіже повітря, а  пил, навпаки вимести геть. Пічне опалення вимикали і брались відчищати наліт сажі, вибивали й виносили на сонце подушки та перини, просушували кімнати, аби позбутися плісняви. Робота кипіла в правних руках господарочок. А якщо уявити, що в них не було звичних засобів для чищення та побутової техніки, то весняне прибирання дійсно виглядає як побутовий героїзм. Надаю декілька рядків з публікації  Ольги Ліщинської “Весняні порядки”, що була надрукована в часописі “Нова хата” у 1935 р., з порадами щодо підтримання чистоти в оселі. Замість Domestos’у та Mr. Propper’а сіль, сода, олія, вода, хліб, нашатирний спирт і дуже багато зусиль.

«Порядок в хаті робимо щоденний, тижневий і квартальний. Домашні порядки ділимо на три роди: порядок в мешканні, в річах і рахунках. Найважніша пора роблення порядків є весна, коли тепле сонце своїм промінням, через відчинені вікна і двері розсіває  свою чародійну силу – винищує пліснь і вбиває хороботворні заразки…

Річи зі шафи, постіль із ліжок винести на подвір’я, витріпати і щіткою вичесати з пороху. Подушки і ковдри не тріпати, лише вичесати, бо тріпанням нищиться так пірє як і вата...Олійні стіни змити теплою водою з сірим милом. Плями з вапна вичищуємо сильним оцтом а плями з олійної фарби терпентиною...Мосяжні клямки чистити сідольом або помадою до металів, а для полиску натерти порошкованою крейдою і сукном...

Пяніно і лякеровані річи натерти оливою і витерти сукном для гарного полиску. Клявіші змиваємо спіртом...

Незапускану підлогу шуруємо малими куснями гарячим лугом з деревного попелу а змиваємо кілька разів чистою водою і витираємо на сухо, щоби скоро висихала».

Мені важко уявити, скільки часу потребує таке прибирання. Якщо навіть не згадувати масштабне прибирання навесні, я щотижня витрачаю 4 години, аби навести лад у квартирі. І це якщо не знімати завісок, не мити вікон та не відсовувати меблі. Основна причина такого таймінгу у великій кількості речей, які не є предметами першої потреби, але мають постійну прописку на поличках, шафках, столах, підвіконні. Тож звичайне прибирання ускладнюється тривалим перекладанням предметів з місця на місце.

Про те, що порядок в оселі — це не тільки чистота, а й простір, вільний від непотрібних речей, говорять в різних країнах світу, підпорядковуючи філософії фізичної та духовної чистоти оселі культуру ведення буту.

Фен-шуй, до речі, є гарним прикладом подібного упорядкування оселі. Нехай до правил розташування меблів носії західної культури часто вдаються з практичною ціллю знайти обіцяні добробут та багатство, головне, що це діє. Гармонійно підібрані та правильно розставлені меблі перетворюють оселю на храм, в якому дихається й думається краще. Усунення безладу є головним фактором у цьому, оскільки безлад розглядається як негативна енергія.

Японці зі своєю трепетною любов’ю до старих речей, коли навіть розбита, та склеєна за технологією кінцугі чашка дорожча за нову, здавалось би, є головними претендентами на накопичення непотрібних речей та захаращення оселі. Але ж ні, вони є справжніми аскетами від побуту. В японців власна філософія прибирання (хто б сумнівався), яку можна перекласти як "мистецтво красивого прибирання". Хоча вони й не є прибічниками надмірного споживання та прикипають до старих речей всією душею, серед цих предметів нема непотрібних та рідковживаних. А ще у кожної речі є своє місце, куди її повертають після використання.

Традиційне прибирання у Швеції звучить дещо моторошно — "передсмертне прибирання", але насправді має добру мету. Як і мешканці сходу, західні господарки цінують простір без непотрібного мотлоху. Назву цьому методу дала художниця Маргарет Магнуссен, яка видала книгу "Мистецтво передсмертного прибирання". Авторка радить подивитися на все, що є в вашій оселі, під іншим кутом. Уявіть, що станеться з цими всіма речами, коли вас не стане. Чи будуть вони потрібні дітям і онукам або ж чи зроблять вони щасливим хоч когось? Адже предмети, які для вас можуть мати певну цінність, для інших виявляться звичайним мотлохом. А ще Магнуссен радить обходити стороною розпродажі й різноманітні сувенірні крамнички.

Цікавий звичай плекають у своїй культурі німці. Виявляється, що в цій країні ще з 1400 років існує звичай прибирати громадські місця у дворах багатоквартирних будинків. Kehrwoche або «тиждень підмітання» мав навіть законні підстави до 1980-року, але й сьогодні громадські «суботники» можуть бути включені у договір оренди.

На весняному прибиранні не проґавили шансу зробити прибутки винахідливі американці. Хоча треба віддати належне, їхня діяльність була вкрай корисною для суспільства. У 19 столітті бренд Johnson & Johnson  побудував маркетингову стратегію на дотриманні чистоти заради здоров’я. Наукові дослідження патогенних вірусів та бактерій призвели до винайдення засобів боротьби з ними. І одним зі способів профілактики грипу, тифу, туберкульозу було дотримання правил гігієни. Дуже швидко Johnson & Johnson поставили на конвеєр виробництво засобів для дезінфекції та антисептичного мила; фумігаторів, які позбавляли оселі від комах-переносників, набори вакцин, які включали стерилізовані голки та шприци, перев’язувальні матеріали для вакцинації, одноразові маски.

А у 1917 році компанія працювала з роздрібними фармацевтами по всій країні, щоб спонсорувати національні тижні прибирання, що наголошували на важливості прибирання для захисту здоров’я сімей.

Чим би ви не керувались,  вчергове  натискаючи кнопку пиловсмоктувача, зичу вам блискучого результату, а вашій оселі гармонії!

Наталія Орінго