Я хочу в степ. Я хочу в непоміченість.По саму душу в спокій і полин.
Отак брести. А тиша — як в соборі
з давно-давно загубленим ключем.
Ліна Костенко ступай сліду слід,
доки холодні січневі зірки
обвалюються на Схід,
доки тепло полів
здіймається догори.
Нічого не чути. Немає слів.
Говори,
говори.Сергій ЖаданХто зможе зігріти ці сніги?
Зима - це відчуття ваги
і відчуття невагомості серед снігу.
Відчуття часу, який перестав бути чужим.
Відчуття віршів, відчуття ожин,
відчуття твого сміху.
І не закінчується світло згори.
Сергій ЖаданГоловне, що не змінилися ви – коти. Спите собі, дрімаєте, вилежуєтесь, мурчите.
Все вже давно минуло, а що не минуло – мине і те.
Будь здоров, коте, спи собі, накрившись хвостом.
Все життя, - сказав янгол, взуваючись, -
все життя мріяв бути котом.
Сергій ЖаданБуває, часом сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,—
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є — дорога, явори,
усе моє, все зветься — Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.
Ліна Костенко
На крутосхилах срібної дніпровості...