На столі давно чекала ця чарівна книжка... І з яким же задоволенням я почала її читати. 






 

Обожнюю цю книжку і обожнюю цей фільм! Кожні новорічні свята обов'язково переглядаю! А іноді і не в святкові дні, а просто....для магічного настрою))))

Фільм дивилася, а от книгу не читала. Вчора вирішила почитати її донці перед сном, і так зачиталася Давно не тримала у руках такої доброї і гарно написаної книги, мені здається, що вона буде краща за фільм. Дякую вам за ідею 

Вітання усім причетним до життя Екслібрису в Орінго!

І перш ніж почати, хотіла би від усього серця подякувати за вибір теми! Як на мене, гарне фентезі нам всім зараз не завадить. А фентезі легендарне зможуть оцінити навіть ті, хто цей жанр в літературі оминає. 

Я ж, як велика поціновувачка казкових Всесвітів, чарівних істот, і неабияких пригод, просто в захваті від світів Професора в цілому, і від «Гобіта» в особливості. 

Єдина складність в переосмисленні твору і покладені його в основу ювелірних прикрас, як на мене, полягає у тому, що маємо дуже відомий фільм по книзі, із яскравими образами,костюмами, прикрасами, які так і намагаються «вистрибнути» з підсвідомості і надиктувати щось від себе. Така собі «заміна картинки». Мабуть, саме через острах перед підміною образів з книги на образи із фільму (і спрощенні тим самим насолоди від фантазування) я і побоювалась дивитися екранізацію. (У мене так було із серією Гаррі Поттера, коли перечитувала її минулого року: в уяві малювалися обличча акторів, а не книжкових героїв. Не люблю, коли так!). 

Коротше, як тільки стартувала ця сесія, взялася перечитувати давно відомий твір, і, вперше українською. Спочатку було трохи незвично, але через декілька сторінок зрозуміла: це те, що треба! Тепер жодних підмін образів. 

А тепер щодо саме ювелірно-літературної частини. Тут, як в кожній гарній казці, де є ельфи, гноми і дивовижні скарби, мій мозок нафантазовує такеее…ювелірне мистецтво ельфів, як і їх майтерність в створенні зброї - легендарне! Те, що вміли ельфи складно навіть уявити, але щось підказує, що ювеліри в Орінго таки десь поміж Всесвітів щось підгледіли, але не зізнаються. 

Моя ж перша книжково-ювелірна замальовка стосується не ельфів, і не їх прикрас, а зображення одного з моїх улюблених створінь в книзі! Найжадібнішого поціновувача дорогоцінностей Смауга (або Смога в деяких перекладах). Доречі, Ви знали, що сам автор колись пояснював, що дракон отримав своє ім’я не від похідного «дим», а від похідного «той, що забрався до печери?». І в книзі, при описі Смауга зазначається, що дракон був такий велетенський, зо навіть в молоді роки ледь міг пролізти в печеру. А вже як проліз, то й не покине свої скарби.

Дракони є в Орінго ( і я навіть маю двох у своїй колекції), але драконів багато не буває ;) особливо, коли тема така чарівно-фентезійна! 
Образ Смауга, що охороняє свої скарби, прийшов до голови одразу! Думала, чи зобразити Дракона сплячим, чи ні, але вирішила все ж зобразити його «замисленим над загадками». 

Що хотіла зобразити?

Основа підвісу: щось за формою поміж половиною горіхової шкаралупки і зрізом друза: неправильна форма краплі. Така собі печера під горою. Підвіс не округлий з тильного боку, але і не плаский. Тривимірний. 
Текстура заднього фону - м’ятий поламаний рел‘єф із вкрапленням дорогоцінних камінчиків у глухому та крапанному варіанті фіксації. Тут і розміри каменів, і кольори - довільні. 

Думала, як би гарно виглядав підвіс з комбі, коли частина фону в позолоті, наче це купа золота) але і в оксі було б гарно - справжня печера. 

Передній план - сам великий і могутній Смауг. Він частково «сидить» в середині «горішка», а хвіст, лапка з каменем і голова виступають вперед. Не вміюдосить добре малювати, а драконів малюю взагалі перший раз, тому не дуже строго судіть його непропорційність. Бо в мене, як почала малювати підвіс, це перший, що не схожий на собаку з крилами або на курку з рогами)

Одже дракон в підвісі як основний герой - рельєфний, фактурний, блищить і привертає увагу своєю величчю. 

Що до габаритних розмірів прикраси, хоч я і «розігналася» на цілий А4, бачу підвіс не дуже великим (якщо взагалі щось подібне можливо виконати) - десь з Горішок Орінговський із перлами (неймовірна краса). 

Якось так. Дякую за увагу


 

Анастасіє Вікторівно, Ваш Смауг вийшов дуже атмосферний, видно, що Ви довго його продумували! Дякуємо за такий чудовий початок сесії  А мені ескіз нагадав епізод з фільму, де відкривається величезне око, видно золоті лусочки і стає очевидно - здоровенний та небезпечний звір знову прокинувся у горі...

Я так само, як і Anastasiya, вважаю, що драконів багато не буває. Тому вирішала намалювати ескіз каблучки, присвяченої Смаугу. Так як він дуже харизматичний персонаж "Гобіта".
Смауг - крилатий дракон золотаво-червоного кольору. Він описується як "особливо жадібний, сильний і огидний", "найбільший з усіх драконів, які тоді жили". У книзі сказано, що в той час, коли Смауг був молодим драконом, його зріст вже перевищував п'ять футів.
Смауг має "драконові чари", і щоразу, коли він дивився у бік невидимого Більбо, останній відчував бажання видати себе і розповісти йому все. Дракон має своєрідну слабкість - він любить загадки і не може встояти перед бажанням розгадати їх, - і розгадуючи, інтуїтивно приходить до вірного рішення. Йому властивий саркастичний гумор. Використовуючи своє красномовство, він намагався переконати Більбо (і спочатку навіть небезуспішно), що гноми обманюють його і він нічого чи майже нічого не отримає за послуги "викрадача".
Але попри всю розумність, Смауг таки видав Більбо своє вразливе місце, що і допомогло потім Барду вбити дракона.



Каблучка "Смауг". У каталозі Орінго є каблучки з драконами, але моїм тонким пальцям вони, на жаль, не пасують - завеликі. Тому я давно мрію про прикрасу з драконом. А ця сесія - чудова нагода створити саме таку каблучку.
Прикраса має одну вставку: кабошон-груша. Шинка - це кельтський візерунок, бо образ Смауга пов'язаний із скандинавською міфологією. Про це казав сам Толкін в одному з своїх інтерв'ю. Хочеться, щоби шинка була такою ж ажурною, як у каблучки "Ейре". "Смаугу" найкраще пасуватиме оксидування. Хоча... можливі варіанти.

     Доброго усім вечора!

     Спеціально для цієї сесії "Екслібрісу" придбала "Гобіт або туди і звідти".



     Фільм дивилася багато разів, а от книгу не читала. Відкрила, а там



     Толкін просто підвів нас до дверей, за якими починається неймовірна історія про світ, населений гобітами, гномами, ельфами, драконами, де існують чари і де завжди перемагає світло.

     Подумала про медальйон. Круглий, діаметром приблизно 2,5 - 3 см. Зовні досить стриманий - це знамениті зелені двері до нори гобіта Більбо.



     Дерев'яні дошки із цвяхами і кулястою ручкою рівно посередині. Це може бути невеличкий камінчик-кабошон. Зворотня сторона медальйона така сама, тільки без ручки. А от всередині ховається казка. Там згорнувся дракон, який охороняє скарби. На внутрішній стороні передньої половинки медальйона рунами написано "Гобіт".



     Дракон мені не дався, тому просто знайшла фото симпатичного дракона.



     Вийшов такий собі медальйон навиворіт, тому що зазвичай медальйони прикрашають гарно зовні.
А цей подібний до книги, відкриваєш її і поринаєш у казковий світ.