Як жили люди у кам’яну добу? Зазвичай про це розповідають вчені: археологи та палеонтологи. А що, якщо запитати про це у письменників?

Як ви здогадуєтеся, з літературою у первісних людей були деякі проблеми – якщо хтось і вигадував віршики, дивлячись на відблиски полум’я у печері, до наших днів вони не дійшли.  Тож лакуни довелося заповнювати значно пізніше, за допомогою уяви. Створити щось водночас цікаве і реалістичне про кам’яну добу непросто: треба бути не лише письменником, а й трішечки вченим, щоб не поширювати антинаучні міти. Втім, декому це все-таки вдалося, і тепер ми можемо відправитися в часи полювання на мамонтів й видобування вогню без машини часу, просто розгорнувши книгу…

Щоб зануритися в прадавню атмосферу, відправимося для початку у менш віддалене минуле. 1887 рік, Париж. Поет, письменник і журналіст Ернест Д'Ервільі, друг Віктора Гюго та учасник літературного гуртка, до якого входили Поль Верлен і Артур Рембо, пише незвичну книжку про кам’яний вік «Пригоди доісторичного хлопчика». Для того часу це був досить смілий та незвичайний вибір теми, який, втім, сподобався аудиторії. Особливо малечі.

На прадавнього хлопчика Крека – «птахолова» – чекатиме чимало пригод. Він спостерігатиме за битвою двох чудовиськ, мамонта та волохатого носорога, відправиться на полювання, навчиться видобувати вогонь та відправиться у довгу подорож до озерного міста – щоб врешті-решт стати новим вождем. Уявлення про кам’яний вік, що відображені у повісті, характерні для науки XIX ст., втім це не робить її менш цікавою. Недарма вона витримала стільки перевидань!

На фото: ексклюзивний підвіс "Хроніки нашого племені"

Від непростої долі прадавніх дітей переходимо до більш дорослого пригодницького роману: «Боротьба за вогонь» бельгійського письменника Жозефа Роні-старшого розповідає нам чи не одну з перших історій кохання на світанку людства. За любов дочки вождя племені сперечається двоє хлопцев, переможе той, хто зможе знайти і принести вогонь взамін згаслого. Але на шляху до бажаного полум’я доведеться пережити купу небезпек – від людоїдів до боротьби з печерним левом.

Роман настільки пригодницький, що місцями переростає у відверто фантастичний, але читати його, тим не менш, цікаво. Бонус: на тих, хто закохається у героїв і не захоче з ними та швидко розлучатися, чекатиме друга частина, «Печерний лев», про пригоди їхніх дітей.

На фото: підвіс "Стихія вогню"

І завершимо міні-огляд книжок про кам’яну добу романом чеського письменника «Мисливці на мамонтів». На відміну від попередніх авторів, Едуард Шторх був не тільки письменником, а й вченим. Він вивчав археологію, видав низку робіт з етнографії та історії та брав участь в археологічних розкопках, зокрема на відомій палеолітичній стоянці в Дольні-Вестониці. У Чехії його твори щиро люблять – адже події в них відбуваються у прадавній Мораві. А читати й уявляти собі знайомі з дитинства місця, у яких, виявляється, колись ще й полювали на мамонтів, завжди цікавіше.

Отож вирушаємо у край річок та карстових печер, туди, де прадавні мисливці малювали на стінах свою здобич. До речі, у романі можна буде прочитати версію створення Вестоницької Венери, дійсно знайденої на розкопках у 1925 році в Моравії.

На фото: каблучки "Рівновага"

Ольга Орінго