Колись давно фонтани були звичним явищем чи не у кожній заможній оселі й виконували практичну роль  — проводили питну воду від зовнішнього джерела до будівлі. Тобто слугували звичайнісіньким водопроводом.

Це через багато століть людство у своєму прагненні спрощення та здешевлення масового виробництва вигадало нехитру з погляду естетики мережу труб й сифонів, залишивши химерні фонтани й фонтанчики прерогативою володарів вишуканих маєтків. А щасливі власники помешкань зі стандартною водопровідною мережею насолоджувались свіжістю та дзюрчанням води у мальовничих куточках міста. Адже ця сторінка історії фонтанів лишається незмінною протягом тисячоліть — як і раніше ними прикрашають найкрасивіші локації відпочинку. А може саме фонтани роблять ці місця найкрасивішими?

Чи був би Сквер Перемоги таким самим популярним, не будь у ньому улюбленого харків’янами фонтану-альтанки «Дзеркальний струмінь», сказати важко. Бо з’явились вони майже одночасно у 1947 році на території тролейбусного парку — так влада міста намагалась прикрасити невиразний простір біля адміністративних будівель. Протягом кількох десятиліть зовнішній вигляд однієї з харківських візитівок залишався незмінним, аж поки у 2007 році не була проведена реконструкція. Тоді чаша фонтану отримала нарядне облицювання плиткою, стіни засяяли сатиновим блиском благородного мармуру. А нова підсвітка ніби скинула з нього флер минулого, перетворивши фонтан з поважного вартового міста на юного веселуна, який дарував посмішки всім своїм гостям. Біля жвавих різнокольорових струменів завжди любили грати дітлахи й коротали час їхні усмішливі бабусі та дідусі, тут проходили найромантичніші побачення та атмосферні весільні фотосесії.

Можливо тому підвіс «Дзеркальний струмінь» завжди викликає щире захоплення в Орінговців, закоханих в наше місто. Він стає нагадуванням про щемкі моменти життя, охоронцем сімейних історій й символом надії на нову зустріч біля дзюркотливих струменів. Своєю веселою, легкою вдачею підвіс ніби врівноважує колекцію амулетів, присвячених Харкову. Поруч зі срібними образами непохитного залізобетонного «Держпрому» та філософськи зосередженої «Молитви за Харків» його осяяне мерехтіння нагадує нам, що життя триває. Та все ж у цій компанії дечого не вистачало…

Про сережки за мотивами підвісу «Дзеркальний струмінь» у нас питали давно. Конструкція та габарити підвісу не чинили перешкод — потрібно було лише знайти лаконічний верх, який би пасував до архітектурного ансамблю, і час на опрацювання та втілення ідеї. Саме через останній пункт сережки трохи не квапились з прем’єрою, але з’явились, як і заведено у фонтанів, напередодні літнього сезону. Коли у розпал спекотного дня так хочеться зануритись у хмаринку дрібних крапель в пошуках свіжості.

У нашому випадку порція свіжості подвійна, адже маємо симетричну пару дзюркотливих фонтанів. До того ж вельми легку для подібних прикрас, аби ніщо не стримувало вас в бажанні закарбувати у пам’яті найкращі враження від цього знайомства.

На фото потрапила пара сережок в білосніжному родії та з кубічними цирконіями, але їм пасуватимуть усі кольорові варіанти як у підвісах «Дзеркальний струмінь», які вже встигли захопити ваші серденька. Оксидування, на мій погляд, сильніше окреслить архітектурну нотку в дизайні й надасть образу загадковості. Та найкращий спосіб обрати забарвлення срібних фонтанчиків — це пригадати власну історію дружби з цим мальовничим місцем майже в центрі Харкова.

На жаль, війна осушила басейн фонтану і ніби поставила на паузу буття цілого простору навколо. Зупинився він, і слідом за прибулою тишею завмер, причаївся і весь ансамбль. Здається, потік води приводив у дію не тільки складну систему механізмів фонтану, а й підживлював особливе енергетичне поле навколо себе. Та я знаю, що харків’яни неодмінно дочекаються того дня, коли сквер знову наповниться голосами дітей й дорослих, шум води пробудить давні спогади, а чисті струмені заквітчають небо веселкою й заспокоять втомлене серце обіцянкою більше ніколи не розлучатись.