Щоб поєднати силу сталі з ніжністю та м’якістю, певно треба мати філософський погляд на життя і бачити речі глибше, ніж дозволяє їх зовнішнє матеріальне. І на цьому мало хто знається краще за японців.

Зброя японських самураїв зроблена найкращими ковалями з суворим дотриманням стародавніх традицій, бо меч для воїна —  це його честь та життя. Виготовлення леза може тривати місяць чи більше, якщо ж для оздоблення меча знадобляться цуба з оригінальним дизайном чи інші складні доповнення, то час виготовлення розтягується на рік.

Леза виготовляються з тамахагане, сталі, шари якої містять різну кількість вуглецю. Її ретельно розігрівають, розм'якшують, а потім складають навпіл, щоб видалити домішки і зменшити вміст вуглецю. Так один шар стає двома шарами, потім два стають чотирма, чотири стають вісьмома і так далі. Шляхом складання навпіл 15 разів майстер отримує понад 32 тисячі шарів. В процесі загартування,  повторюваного нагрівання та охолоджування, різні щільності у структурі леза створюють його впізнаваний вигин. Лезо, отримане в результаті, демонструє баланс міцності, гнучкості та довговічності.

Але фізичні характеристики — це ще не все, меч і виглядає досконало. Адже у колишні часи майстерність коваля оцінювали за зовнішніми якостями його роботи. Хамон, унікальний для кожного клинка малюнок, створюється на етапі загартування на стику двох видів металу. Після полірування лінії малюнка стають більш яскравими і чіткими.  Тож не дивно, що існує цілий арсенал засобів для догляду за мечами та ряд аксесуарів для їхнього безпечного транспортування й збереження.

До їх числа входить і шовкова сумка — річ скоріше традиційна, ніж утилітарна, бо є естетичною складовою. На відміну від чохлів, що використовуються для транспортування зброї, ці сумки не захищають меч від серйозних пошкоджень, скоріше від дрібних подряпин та потертостей. Але помірна ціна (принаймні в порівнянні з цінами на мечі) та дивовижна краса роблять цей аксесуар бажаним, таким, що завершує образ навіть найрідкіснішого меча.

Традиційно сумки для мечів виготовляють з того ж парчевого шовку, що і японські кімоно. Я не знайшла інформації, чи мав візерунок на сумці повторювати орнамент на кімоно, та, гадаю, що гармонійність кольорів враховувалась. Сьогодні їх використовують для урочистих виходів чи змагань, беруть на тренування аби додати краси у буденні справи. Тільки подивіться на цю красу! 

Є серед сучасних поціновувачів японського бойового мистецтва й ті, що намагаються власноруч створити такий аксесуар для свого меча. Поки готувала цю статтю, знайшла цікаве обговорення теми на американському форумі. Один з колекціонерів ділився власним досвідом купівлі оригінальних японських кімоно, їх подальшого розкроювання та пошиття сумки. І прискіпливість японців у створенні своїх сумок він описав так: «Японці дуже розумні, і якщо є складний спосіб зробити щось, вони використають його. Я розкроїв одну старовинну сумку і не виявив жодних видимих швів, навіть вивернувши її навиворіт. Кожного разу, коли я шию таку сумку, мені доводиться сідати і, по суті, наново вчитися цього процесу».

* фотографії сумок взяті з сайту new.uniquejapan.com

Наталія Орінго