Ср, 02/10/2024 - 21:12 #1
Цю розповідь я присвячую своєму батькові. Бо попри те, що його вже немає 8 років, він все одно продовжує жити в моєму серці і моїх спогадах.
Мій батько - Миколаївський митець судомоделист. Велику частку свого життя присвятив вивченню історії суднобудування, та створенню (стендових) моделей кораблів у мініатюрі. Своєю пристрастю до творчості, він долучив мене до своєї улюбленої справи.
"Шумить море за кормою, летять бризки. Мчить по пінистих хвилях піратська бригантина «Ширяюча кайра». Уважно дивиться через підзорну трубу в блакитну далечінь капітан Джон Мушкетон. Ніколи не розлучається пірат зі своїм мушкетоном, вірним і безвідмовним помічником, який неодноразово виручав його під час абордажного бою. Загрубіла від вітрів, сонця та солі шкіра на обличчі капітана, але не зник юнацький блиск очей. Він також наповнений іскорками романтики, як і багато років тому, коли юний Джон надійшов юнгою у флот. Чимало морів та океанів пройдено з того часу.
Хоч і зачерствіла душа моряка-пірата Джона Мушкетона, але зберігся у ній дух авантюризму. Чимало скарбів видобули та накопичили пірати його команди. Кожен із них мріє використати їх собі на благо. Є така мрія і у Джона Мушкетона. Чекає його на далекому березі юна дочка Ніколь, плід кохання Джона та красуні креолки Мерседес. З теплотою в душі думає він про хвилину, коли з'єднається його маленька сім'я, адже все накопичене добро було тільки для неї. Мріє він про те, що вони заживуть тихо і мирно в якомусь затишному місці.
Але змінилося вираз обличчя Джона Мушкетона, насторожився погляд. Ще пильніше глянув у підзорну трубу капітан, і розсіялися всі сумніви. Так, це дійсно вітрило, вітрило корабля - військового бригу, який вже третій місяць переслідує піратів, цих підступних романтиків морів. Неодноразово вдавалося йти їм від переслідувачів і розчинятися в безмежних просторах. Ось і зараз загроза бути спійманими може стати реальністю.
-Гей там, на реї, поставити грот - вітрило! Розгорнути стакселя! - пролунав владний голос Джона Мушкетона. Заметушилась команда, ринулась вперед бригантина, розсікаючи віруючі хвилі наповнилися свіжим морським вітром просолені вітрила і помчала вона на зустріч новим пригодам."
Фотограіфії із сімейного фотоархіву (з ляльками також).
Чт, 03/10/2024 - 00:36 #2
Я хотіла би мати кулон як спогад та символ батьківської любові. І зараз, коли тата немає поруч, а мені дуже потрібна підтримка, з'являються містичні "знаки". Хмари у вигляді кораблів, чи інші якісь цікаві речі пов'язані з морською тематикою. В ці моменти я відчуваю, що можливо так він нагадує про себе. І мені стає на душі легше.Пт, 04/10/2024 - 10:41 #3
Люблю дуже морську тематику, бо прикрас таких багато не буває. Бажаю Вам успіху у конкурсі , та отримати цей амулет у сріблі!
Пнд, 07/10/2024 - 09:50 #4
Пт, 04/10/2024 - 21:32 #9
Такий "рукастий" був - стільки залишив після себе гарних речей... І моделі кораблів робив, і все, що завгодно! Взагалі, це неймовірно - мати найкращого тата в світі...
Пнд, 07/10/2024 - 09:59 #10
. Допоки ми пам'ятаємо, наші близькі і рідні люди продовжуть жити в наших світлих спогадах та у наших палких серцях. І я вірю, що вони продовжуть існувати в іншому вимірі. Колись, ми з ними обов'язково возз’єднаємось. Щиро дякую за підтримку! 
Я б теж такий підвіс хотіла 
Підвіс «Морськи мандри»