Хостинг фотографий для пользователей Оринго
Чат с менеджером

Поставити питання

 
Ювелірний дім Орінго
0800-759-550
(безкоштовні дзвінки)

Короткие мысли в военное время

Новостей пока никаких нет: как и раньше, работать не можем, а Харьков сегодня обстреливают пуще прежнего. Поэтому напомню о течении жизни на примере нашей страницы в Instagram, которую сейчас почти всегда веду самостоятельно. В коротких историях за последние пару недель можно было увидеть и общий ход мыслей, и чем сейчас занимаюсь. 

звездочка Начну с творчества Лины Костенко.

Стихотворение о маленьком сером человечке было написано в самом начале необъявленной войны рашистов против Украины. А за пять лет до этого был написан удивительный, совершенно завораживающий роман "Записки українського самашедшого". Читала его дважды в сложные времена и каждый раз видела новое. Пора перечитать. 

И вот цитата из него, уместная до звона в ушах:

"...Можна собі уявити Росію, що визнала б свої провини і покаялася? За репресії, за депортації, за Голодомор? 

За ту колись пошматовану Польщу. За поневолену Україну. За «сторозтерзаний Київ». За кров’ю залитий Кавказ. За поневіряння кримських татар. За вторгнення в Афганістан. У Будапешт, у Прагу. За Берлінський мур. За Чорнобильську атомну, що отруїла наші й суміжні землі. Та, зрештою, перед своїм власним народом — за переслідування найдостойніших своїх громадян, за руйнування храмів, за всіх тих убитих хлопців у її неоголошених війнах.

Ні, вона вже покрикує на Німеччину, щоб хутчій платила остарбайтерам компенсацію. А що б подумати про свої власні борги — репресованим, депортованим, силоміць вивезеним народам. їхнім спустошеним землям, їхнім пограбованим поколінням.

У кожної нації свої хвороби. У Росії — невиліковна..."

 

418be45c0750dde45fc9a8edb087b03a.md.jpg

 

 

звездочка Два интересных плаката. Первый - ехидный, в духе Харькова.

Хочу его показать сегодня, потому что рашисты уже начали разносить своими ракетами наш сказочный парк Горького, где живёт много красивых и дружелюбных белочек. А сделал парк таким узнаваемым человек, умевший "множить на ноль"...

 

d7354dcb56f40983e3bc2d86e1b8a424.md.jpg

 

А второй плакат о том, что надо закрыть многострадальное украинское небо. Его нарисовал десять дней назад киевский ювелир Виктор Харарук. Плакат очень честный. И грустный. Небо до сих несёт погибель людям и домам.

 

d3dd38ffa2b92b60e0b90e5fc85698e9.md.jpg 

 

звездочка  Тема беспомощности цивилизованного мира перед агрессией сумасшедшего рашистского клана, к сожалению, остаётся актуальной все дни войны. 

Сложно культурным и привыкшим к комфорту людям из Европы переосмыслить происходящее, переступить через себя и принять то, что нельзя договариваться с безголовыми и лживыми гопниками.

Сегодня страдаем мы, а завтра - их очередь. 

 

ac4bf5d27202da09a93b27886a4452f6.md.jpg

 

a324c2005c12087261dd8755730adcfd.md.jpg 

 

звездочка  Помимо общения с оринговцами, я также много проводила (и провожу) времени в диалогах с сомневающимися людьми с той стороны.

Война скоро закончится, Матрица сломается, и чем меньше там будет зомби, тем лучше для наших детей и внуков. Пост о Матрице - здесь. А в сториз регулярно показывала достоверные источники информации. 

 

ed7c5c4b26ad5610ed0580630aa5264e.md.jpg

 

Видео-блог очень вдумчивого и образованного Максима Каца (хорошо бы он стал президентом...)

f6b0eab6d61d7082cc39604ce126d8fa.md.jpg

 

О Борисе Акунине и его компании единомышленников даже писать много не надо, там отличные имена.

Правда, почти все эти люди уже давно не в Мордоре. Есть телеграм-канал.

bd7e5115478a9729cccadf334d12fcc8.md.jpg

 

звездочка  Также всё вменяемое ювелирное сообщество занято привлечением внимания к профильным экспортным ресурсам рашистов, в частности - экспорт бриллиантов и драгметаллов. Пост об этом - здесь. Начал движение наш давний друг Юрий Курилюк.  И кое что уже получается, надеемся додавить нужные структуры не только в Украине. 

 

b19da7c0aa14b8421acd68564dec3d93.md.jpg

78f2a70779b1316d2c56a0338de3d6b4.md.jpg

aa85014121ebe03d67eb3d5aa2b78f14.md.jpg

fcdf27be4ee5f9b223ded948fbc06919.md.jpg

 

звездочка  А ещё в историях вспоминалась музыка. Честная, красивая музыка, дающая душе хотя бы временное убежище. 

 В начале декабря 2015 года Святослав Вакарчук представил песню «Мить». Основную идею песни автор выразил следующими словами: "Нельзя терять надежду. Нельзя сдаваться до последнего момента. Возможно, именно он, последний миг, принесет весну, которая станет началом новой жизни. Весну, которой ты захочешь поделиться со всем миром"

 

2bbb94e915ca2d2d46190bb333dc1a21.md.jpg

 

А Борис Борисович в совершенно шаманской песне "Любовь во время войны" даёт наждак для сдирания скорлупы с души. Да и весь страшный альбом "Соль" слушается сейчас так, как никогда ранее. 

 

f394c6e7644da5707656cff032914ed1.md.jpg

.........

05c486a3564179a421c6bf39256a3f8e.md.jpg

 

 

И мне почему-то кажется, что пока не закончится война, весны больше не будет. Земля — против. Зачем нужно пробуждение жизни, если жизнь человека так легко отобрать?...

 

звездочка  Совсем недавно я выписывала для Феденьки любопытные факты о том, как сложно и прекрасно устроен человек, как подобен он Вселенной и как бесконечно важно ценить уникальный дар жизни...

 

a6a42d9f221928fb45e88e3e4e706552.md.jpg

 

Сейчас он в эвакуации в Словакии. Вчера из Братиславы Феденьку решили свозить в Вену, пока не начались занятия в школе. И Федя не пошел в магазины игрушек или в парк, а сам захотел зайти в Собор Святого Стефана, чтобы попросить у Бога мира Украине. 

Вот такие они, истории военного времени...

 

e3f4c30b901c80ef3571f2fbe42ef123.md.jpg

 

Мира нам всем, друзья! И ПОБЕДЫ!

 флагфлагфлагфлагфлаг

С любовью, Елена Маслова любовь

KEV84
Пнд, 14/03/2022 - 20:32

«Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! — а сила знову розцвіла. Щоб жить — ні в кого права не питаюсь. Щоб жить — я всі кайдани розірву. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу. Московіє! Мене ти пожирала, як вішала моїх дочок, синів і як залізо, хліб та вугіль крала… О, як твій дух осатанів! Ти думала — тобою весь з'їдаюсь? — та, подавившись, падаєш в траву… Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу. Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! — а сила знову розцвіла. Сини мої, незламні українці, я буду вас за подвиг прославлять,— ідіть батькам на допомогу й жінці, дітей з ярма спішіте визволять! На українських нивах, на московських, на білоруських — я прошу, молю! — вбивайте ворогів, злодюг злодійських, вбивайте без жалю! Нехай ще в ранах я — я не стидаюсь, гляджу їх, мов пшеницю ярову. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу. Повстань! І з ран — нове життя заколоситься, що з нього світ весь буде подивлять, яка земля! яке зерно! росиця! — Ну як же не сіять? Як відсіч ворогу не дать! І я сіяю, крильми розгортаюсь, своїх орлів скликаю, кличу, зву… Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу. Ще буде: неба чистої блакиті, добробут в нас підніметься, як ртуть, заблискотять косарки в житі, заводи загудуть… І я життям багатим розсвітаюсь, пущу над сонцем хмарку, як брову… Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу. Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! — а сила знову розцвіла. Комунофашистська гидь, тремти! Я розвертаюсь! Тобі ж кладу я дошку гробову. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.» П.Тичина Слава Україні! Героям Слава!
Лилумультик
Втр, 15/03/2022 - 02:56

Все буде Україна! Життя переможе, на жаль саме нам, нашій країні випала доля стати на захист усього світу, який тихо скулить і переймається щодо ескалації конфлікту. Наші жінки готові голіруч боронити свою родину і Батьківщину, але безсилі супротив ракет. Ми не бажали і не бажаємо нікому зла, але жертвами також ніколи не будемо. Гетьте, думи, ви хмари осінні! То ж тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть, думи сумні! Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі, Буду лить на них сльози гіркі. І від сліз тих гарячих розтане Та кора льодовая, міцна, Може, квіти зійдуть — і настане Ще й для мене весела весна. Я на гору круту крем'яную Буду камінь важкий підіймать І, несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать. В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей — Все шукатиму зірку провідну, Ясну владарку темних ночей. Так! я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Буду жити! Геть, думи сумні! [2 травня 1890 р.] Леся Українка.
Lina2018
Втр, 15/03/2022 - 09:08

Российская империя несет на себе отпечаток орды: поклонение доброму царю и неуважение к личности отдельного человека. За более чем 100 лет Россия уничтожила генофонд своей нации. Миллионы людей погибли или покинули её. Вот уже и песни БГ начинают запрещать. Месяц назад он дал интервью Дмитрию Быкову. Там прозвучала интересная мысль о россиянах как асурах. https://youtu.be/5CULWDxzwa4
Cvetochnayafeya
Втр, 15/03/2022 - 12:40

Прочитала Ваши откровения.Мне тоже очень хотелось весны! Особенно если учитывать ,что в Харькове в неотапливаемой квартире осталась огромная коллекция комнатных цветов и аквариум с милейшим рыбками.((((Но в рамках будущего нашей страны очень хорошо,что зима затянулась.Есть шанс,что с окончанием бомбардировок, на полях успеют провести посевную вовремя.А значит,Украина будет с урожаем!
Patricia
Втр, 15/03/2022 - 17:01

Ліна Костенко встановила діагноз безпомилково. Це не лікується. Ось і Захід ошелешено прозріває, і так дорого усім обходиться політична короткозорість... Щодо тих, хто з тієї сторони... Скажу непопулярні речі, які далеко не всі сприймуть. Та вважаю, що всі, хто думає, відчуває і розуміє - таки вже давно не в Росії. Кому все байдуже або лінь роззирнутися навколо - той не сприйме жодні аргументи, він їх навіть не помітить в своїй інформаційній бульбашці. Безутішні співчуваючі, які "нічого не можуть вдіяти", маленькі і великі люди, які сплачують податки в РФ, тим самим фінансуючи і смерті українців - кому потрібне їх розважання і душевні муки? З 2014 - ні кремчику, ні хусточки (шкода, шкода, але - ні), ні квиточка на концерт тих, хто звідти - ціна вже надто висока. Ізоляція, тиск, санкції - всі причетні, то й заплатити мають всі. Маю надію, що мій молодший, який зараз росте під ревіння сирен і з 24 лютого не бачив тата,ознайомиться з надбаннями російської культури та науки в якісному перекладі, як це робить весь світ. І цього достатньо. Від всього іншого - стіна, рів, хороше ППО. Хай живуть, як знають, в межах своєї території - рятувати душі тих, хто так завзято самознищується, не бачу сенсу. Це невиліковно. Більш конструктивно розвивати і будувати своє. Такі думки.
Cleona
Чт, 17/03/2022 - 18:22

Перечитываю уже в двадцатый раз. Много мыслей и много эмоций. Океан чувств и реки слез.
Majorel
Сб, 19/03/2022 - 00:37

Пані Олено! Дякую Вам і Орінго за багато речей, які ви дарували нам в мирний час і які даруєте зараз своєю позицією і думками! Люблю вас! Впевнена, ми всі виживемо і знову зустрінемось після перемоги! Тримаємось! Рятуємо наші міста і наших людей! Слава Украіні!