Добрий день, друзі!
Ще у шкільні роки читала "Вишневі усмішки" Остапа Вишні. Пам'ятаю, як сміялася. Думала, щось подібне побачу у творах Майка Йогансена. А виявилося усе набагато глибше, розумніше, талановитіше, більш витончено.
* * *
Тури на шахівниці в нього стоять обіруч короля, як пара його хворих ніг.
То було народу, як та хмара, а тепер так собі - є де й протовпитись.
О Майбородо! ...ти всього тільки маленька філософська гнида...
Кожне його слово було розкішне, прекрасне, як майовий день, розумне й лагідне, як сонячне вино, - слова наче самі точилися з-під його губ і, мов золотий горох, падали на палубу...
А фізкультура - це є здоровий рух, щоб був здоровий дух.
Прислати інструктора треба з флачком і з сюрчком.
У цю мить погляд його впав на плакат, наліплений на дверях. Це був декрет про латинізацію. "Всіх римських громадян, що не складуть іспиту з латинської мови до 1 януарія цього року, буде звільнено з посад, за винятком едилів, діловодів, квесторів, цензорів, консулів, адвокатів, легатів та інших відповідальних службовців".
Носовичок колись долі кидали дами, щоб дати змогу кавалерові почати розмову, із того багато по тому народилося дітей як жіночої, так і чоловічої статі, так би мовити носовичкових дітей.
Це був касир великого концерну "Ассес енд Манкіз Іншуренс Кампені".
Він вичерпав до дна усю свою душу, але Джен мовчала.
Нормальна людина має чимало зубів - наука опреділює їх число в тридцять два, але кожен може переконатися, що це число, так би мовити, теоретичне.
* * *
І оці мовні перлини на кожній сторінці.
Огортають складні почуття: насолода від читання, від майстерного володіння словом, багатошаровості змісту, тонкої іронії і, водночас, сум за тим, що відкриваєш Майка Йогансена тільки через майже сто років...
У передріздвяні дні народилася ідея прикраси - срібного дзвоника, справжнього, із рухомим елементом всередині, який називається било або серце, дзвоника - нагадування. Форма дзвоника може бути традиційною або більш модерною, у вигляді конусу. Поверхня дзвоника нагадує необроблену поверхню граніту, найміцнішу, стійку і довговічну гірську породу. І на ній вирізьблена квітка Василя Кричевського, що намальована на сходах Полтавського краєзнавчого музею. Бачу дзвоник як моносережку або елемент, що можна пристібнути до браслету.

