Штучний інтелект здатен на багато що. Він могутній - проте не всемогутній, про що варто час від часу собі нагадувати. Ідеальний приклад обмеженості ШІ (точніше, великої мовної моделі) - це переклад. Так-так, вірно!

Здавалося б, якщо для чого і слід було вигадувати ШІ, так це для перекладів. У світі стільки інформації різними мовами, що всі їх вчити - життя не вистачить. Про автоперекладача людство мріяло з часів Вавилонської вежі! І справді, автоперекладачі, що працюють за допомогою нейромережі, практично втілили давню мрію людства: автор статті, наприклад, безмежно вдячний їм за можливість читати статті про своє улюблене японське мистецтво мовою оригіналу. Здавалося б, ще кілька років, і професія перекладача вимре через непотрібність! Поспішаємо вас заспокоїти: вузькоспеціалізований переклад ще довго залишиться людською професією, а повноцінний художній переклад буде доступний ШІ хіба що на рівні Скайнету (але тоді в людства будуть інші проблеми).

На фото: сережка «Знак.1»

По-перше, художній переклад - це надзавдання навіть для професіоналів. Це справді дуже складно й подекуди вимагає фактично створення нового твору з нуля. При цьому ще й не свого, а чужого! Художній переклад - практично спіритичний сеанс: перекладач зв'язується з «духом» автора та починає говорити від його імені щось таке, що сам при здоровому глузді ніколи не сказав би... Тобто, мало просто знати мову. Потрібно ще приблизно уявляти собі, «що хотів сказати автор», яку лексику він міг використати, яку не міг, якої просто не знав (складно, наприклад, уявити собі ісландського скальда, який виражається словами на кшталт “концептуальний” або «вражаючий»). Для цього потрібно не просто володіти певною інформацією, а й уміти її правильно використовувати - в якомусь сенсі «вживатися» в роль автора. Плюс потрібно ще тримати в голові контекст створення тексту, плюс не забувати про контекст, у якому читачі цей текст сприйматимуть... Уже від одного перерахування всього цього з глузду з'їхати можна!

Класичний приклад - це численні переклади Біблії. Серед перекладачів ходить безліч байок та історій, пов'язаних саме з біблійними перекладами різними мовами для різних народів. Наприклад, коли у XX столітті Біблію вирішили перекласти мовами корінних жителів Мезоамерики - майя, науатль тощо - з'ясувалося, що для нащадків майя та ацтеків абсолютно незрозумілі метафори про хліб. Не дивно, адже хліба у вигляді звичних нам товстих, пишних буханок у Мезоамериці просто немає - замість нього печуть круглі, гнучкі кукурудзяні коржі. Перекладачі подумали-подумали... і замінили в тексті «хліб» на «кукурудзяні коржі». А ось із перекладом Біблії мовою інуїтів довелося зовсім важко: в Арктиці хліба немає взагалі, основа раціону для місцевих жителів - риба і м'ясо морських тварин. Що поробиш, довелося перекладачам замінювати хліб на китове м'ясо... Звучить шалено, проте головне - донести думку - перекладачам вдалося.

На фото: сережка «Знак.2»

Тож для гарного літературного перекладу потрібні й людські якості: винахідливість, уміння орієнтуватися в контекстах і певне нахабство. Тож перше, що відокремлює штучний інтелект від лаврів перекладача - відсутність перелічених людських якостей. А друге - якраз-таки наявність людських якостей, але вже інших - наприклад, неуважності та прагнення всіма силами полегшити собі роботу на шкоду якості цієї самої роботи. Схоже, штучний інтелект навчається у людей чогось не того...

Ознаки недбальства і ліні демонструють навіть програми, в яких ШІ як такого і немає. Інтелекту немає, а лінь уже є! І в програмах автоперекладу це видно дуже добре. Якщо ви часто користуєтеся такими програмами для перекладу, наприклад, англійських, німецьких або іспанських текстів, то ви навряд чи швидко це помітите. Але варто взяти трохи рідкіснішу мову... Автор статті, який по роботі має справу з різними автоперекладачами, часто помічав, що з мовами, крім англійської, вони працюють, м'яко кажучи, неідеально. А потім вирішив провести експеримент.

Умови експерименту заздалегідь були суворими: програмі належало перекладати з фінської (яку автор вивчає) на німецьку (яку він уже знає). Результати виявилися... вражаючими. Якщо ви знаєте німецьку, можете частково повторити експеримент: спробуйте перекласти німецькою фінське слово karhu. Серед результатів, отриманих автором, були «пиво», «носити», “лев”, «чіпати»... Правильний теж був, звісно, але без знання німецької важко було зрозуміти, що він правильний.

На фото: підвіс «Знак.3»

Причина тут дуже проста і дуже людська: автоперекладачі просто не знають тих мов, з якими працюють. Знають вони тільки англійську і всі переклади роблять через неї. В описаному експерименті програма спочатку переклала фінське слово англійською, а потім англійський результат - німецькою. Чи варто дивуватися, що в підсумку «зіпсований телефон» видав стільки дивних варіантів? До речі, правильний переклад слова karhu - «ведмідь».

Ні, це все, звісно, не скасовує того, що ШІ та автоперекладачі - безцінні помічники, а часом і рятувальники. Просто не варто вимагати від них занадто багато чого. Якщо після століть рубки дерев сокирою вам дали бензопилу, то швидкість і якість заготівлі дров значно підвищаться, це факт. Просто не варто очікувати, що бензопила почне ходити замість вас у ліс, складати дрова в сарай, топити піч, а заодно варити вам суп. 

Женя Орінго