На розсуд вельмишановного товариства оповідь від першої особи.
Маленьки справи, добрі і цікаві, але ті, що робляться постійно, з натхненням додають щастя, як виявилося, неочикуванно великій кількості людей. Так , помалу, і в моєму житті на додачу до всьго з*явилася неочикуванно цікавенна справа: Родинний велоклуб "Веселий Байк".
Якось, у році 2013 у мене з*явився мужчина, який катався на велосипеді і велосипед. Встигла на ньому відкатати близько 100 км. Завагітніла, народила синочка. Вел висів без діла, поки малечі виповнилося 10 міс. А катати хочеться... і Велодень 2015р. у травні, на форумі обговорюється... І сиджу в декреті, потроху стаючи схожою на тітку. Вирішила, що треба щось запропонувати типу жіночого велопараду. Чоловіча частина велоспільноти взвила проти, але...хоч моя ідея і не була прийнята, та знайшлися однодумці - глава ГО Велополтави. Ми з ним обговорювали багато аспектів, і йому сподобалась ідея родинного велоклубу. Оскільки катати на велі хочеться, а з дитину нінаког дукже лишити, то маля у свої 11 місяців вже катав за спиною у татка, в своєму кріслі. Таких, як наша велосім*я виявилося небагато, ну і дещо більше тих, у кого двтки вже самі катають. Так, з минулого літа започаткував свою діяльність Родинний велоклуб "Веселий Байк" - три велосім*ї, які склали основу та велосипедисти з дітьми та ще без дітей, просто знайомі та незнайомі люди . Діти в захваті від нових краєвидів та цікавинок, батьки в захваті від можливості кататись на велосипеді, всім зручно і приємно.
І почалося... Чесно скажу, що чоловік, досвідчений велосипедист, не дуже сприйняв цю ідею, і ще гірше сприймав мою у цьому організаторську роботу. Але, вже другий сезон ми катаємо з дітками, постійно залучаючи до нашого клубу велосім*ї та просто велосипедистів, поводили велоекскурсії, - а це Інтерактивний музей олії, і виїзди до зоопарку , і просто покатеньки за Полтаву та по цікавим місцинкам міста.Також,для дітей та батьків силами родинного велоклубу та ГО Велополтава було зроблено вже вдруге ( у ціому році ідея та виконання були в основному покладені на мене) розважальний костюмований велопробіг для дітей і батьків велосипедистів.
В минулому році ми, сім*ями з Родинного велоклубу, своїм коштом створювали свято, робили інвентар і купляли призи до свята, в цьому році нам щедро допомогли з призами та організацією і міська рада, і власники вело магазинів і приватні підприємці і навіть глава грузинської спільноти. В міській раді мені сказали: " А ви знаєте, Я вам дуже хочу допомогти.." . Чесно, я очикувала всього, але точно не такого. Мене дуже це розчулило.
А радість діточок і батьків від отриманного задоволеня участі у конкурсах, естафеті та подарункув просто зашкалювала. У цьому році, це не единий проект, до якого я долучалась, був ще дівчачій велопарад.
Прикладом моєї сімї, а також сімей, які катають з діточками залучаємо до активного і здорового способу життя молодих людей. Катаючи з дитиною подаємо приклад того, що діти спорту не завада. ми катаємо з дитиною вже другий рік, і досі (навіть на світлофорі у вікно вилазили потеревенити)) ) чуємо здивовані та зацікавлені відгуки.
Отак моя відпустка по догляду за дитиною з безкінечної роботи домогосподарки претворилась на цікаве та Насичене подіями веложиття.
Коротенький звіт за минулий рік ( за цей ще не робила, але фотозвіти є в группі http://vk.com/albums-96935197)
http://www.velopoltava.org/p/blog-page_27.html
Трохи фото:
Всім гарного настрою!)))
Малеча та велосипеди. Розповідь про веселе та трохи спортивне.