Прочитала про значну літературну подію у Харкові - ЛітЯрмарок в ЄрміловЦентрі ( 29-31 серпня). У програмі виступи Жадана, Ірванця, Кокотюхи, Куркова. Це дуже тішить і маю надію, що спілкування з авангардом української літератури надасть сил і енергії для життя в наших непростих умовах. 

Були з донькою на ЛітЯрмарку - це справжнє свято! Якщо на сайтах Вівату та КСД я майже прописана, то видавництва Старого Лева та А-БА_БА_ГАЛА_МАГА було дуже приємно побачити отак, вживу, окремими "розділами" :) Розклад автограф сесій з авторами та авторками, виступи Жадана  (не залишились, але бачили його поруч з ярмарком), можливість поспілкуватись та розпитати про книги. Найбільше вразило видавництва Олександра Савчука. Нарешті вполювала там "Іменем міста" за більш ніж прийнятною ціною, спокусилась на Абетку, роздивлялась ескізи Кричевського (дві книги!), читала розповіді поро старі, знищені, дерев'яні церкви, про мистецтво закарпаття,.. Іншими словами - там хотілось придбати геть усе. :) Яскраві обкладинки знайомих та не дуже книжок, консультанти, які з захопленням розповідають про свій асортимент, ну і публіка. Дуже багато молоді і це неймовірно круто! 
Хвалюсь здобиччю

Я збиралася йти на ярмарок із племінником (якось не хоче виходити в люди, а тут зацікавився), але він потрапив до лікарні, тож так, забігла підтримати подію. Поквапцем пробіглась, почудувалась позитиву пана Олександра Савчука, тому, наскільки захопливо розповідає про книжки свого видавництва дівчинка з "Вавілонської бібліотеки", витратила всі кошти (добре, що платила виключно готівкою, а в гаманець поклала ліміт того, що можна витратити). Мої поповнення

Бачу про Літературний ярмарок та одразу читаю! Була там у п'ятницю і суботу, на неділю не вибралася, на жаль. 
Сподобалося неймовірно, хочеться ще))

І дівчина з "Вавілонської бібліотеки" теж вкрала моє серце. Це талант — так розповідати про книжки.

А ще мене там впізнали)) Але то вже інша історія.

Кидаю фото здобичі та деякі з самого ярмарку й біжу далі.

В процесі практики читання німецькою випадково натрапила на чудову, легку та цікаву трилогію про сновидіння "Зільбер" німецької авторки Керстін Гір, прочитала першу книгу дуже швидко, і мені несподівано дуже сподобалось, тож вирішила поділитись. Шістнадцятирічна Олівія приїздить в Лондон з молодшою сестрою і матір'ю, де вони планують почати нове життя, і це нове життя починається просто з аеропорту 
Гарні хлопці, містичні сновидіння, таємниці, шкільний бал, і у вирі подій Олівія, яка обожнює розгадувати загадки. Дуже раджу, якщо хочеться відволіктись від суворої буденності: незважаючи на те, що цільова аудиторія — підлітки, думаю, багатьом сподобається незалежно від віку, адже книга дуже легка і динамічна, герої дуже симпатичні; якби мені ще в підлітковому віці така книга трапилась, я була б в абсолютному захваті. І яка ж симпатична обкладинка і візерунки на сторінках, в українському варіанті також старанно відтворили всі деталі оформлення (картинки видання українською з Yakaboo)
 

останнього місяця життя
на цій землі ми носили
маски змієголової богині,
дочки Місяця,
 
а потім прийшли вони,
і ми дивилися на них,
і перетворювали поглядами
своїми їх не на камінь,
а на кістки, що гнили в землі,
в яку садили соняшник, зернові й виноград, -
о ні, вони не елліни….
 
перетворювали їх поглядами на тисячу
розкиданого каміння й друзки металу.
метал часом так схожий на розмальовану
теракотову вазу, що б’ється враз на друзки…
 
ніхто не знає напевне, що було до еллінів,
але ми у музеях – із ними поряд.

Тож тепер зможу трохи по-іншому поглянути на сережки й каблучку "Белінда", думаю, що вони зможуть набути нового сенсу