Цей переклад віршів кримсько-татарської поетки ХVII ст. надихнув і мене взяти участь у конкурсі.
Дійсно, не завжди ми не приділяємо достатньо уваги звичним дивам, що нас оточують. Щоденні тривоги і проблеми забирають більшість нашого часу, уваги, роздумів. Але постійно жити в напрузі неможливо, іноді треба відволіктися, видихнути, перезавантажитись. І в такі хвилини важливо дозволити собі не тільки фізичний відпочинок, але й моральний. Помилуватись заходом або світанком, послухати пташині співи, прочитати кілька сторінок книги для власного задоволення, насолодитись свіжим ароматом квітів... і просто порадіти тому, що маємо змогу все це бачити, чути, відчувати. Здібність зупинятись і знаходити, як у дитинстві, привід зрадіти чи здивуватись через найзвичніші речі чудово допомагає боротися зі стресом та втомою.
Тож запрошую вас разом зі мною помилуватись яскравими спалахами винних камінчиків й пелюсток.