Ти завжди любила читати...
Може, то так склалось через професію, може, то так було "модно" чи просто це було вікно у світ всього: історії, любові, драми, рецептів, моди... Ти читала завжди, у кожну вільну хвилину, так само як і тато, ви були прикладом для нас. Полиці книжної шафи ніколи не пустували і не припадали пилом. Я пам'ятаю, як тато сідав у крісло, відчиняв дверцята, а ти швидко бігла і казала: "Так, зачекай, я зараз все тобі дам, бо ти мені перекладеш не туди куди треба!" І тато слухався і чекав, він знав, що цей порядок для тебе важливий. Там і зараз порядок..
Я пам'ятаю, як ти обмінювалась книгами з подругами, як ми купували татові на день народження і я обмальовувала там свою долоньку, а ти ставила свій кучерявий підпис...
Я ще була немовлям, але ти вже тоді збирала для мене дорослу бібліотеку класиків : Пушкін, Шевченко, Гоголь, Нечуй - Левицький, Твен, Голсуорсі, Санд... Дякую, мам! Я бережу!
Інколи бували такі часи, коли ти не могла дозволити купити собі нову, ти просто брала і...переписувала! Якщо ти знала, що можеш більше не знайти саме цієї. Тепер у мене є така рукописна, така моя.. Пахне тобою... Дістаю, перегортаю, нюхаю, торкаюсь кожної сторінки - кожен мм пройшла твоя рука.. Для когось це просто чернетка, старий списаний зошит, а для мене - пам'ять..
Ти була для мене такою рідною, мам.. Я тебе бачу тепер у собі, так часто... Я завжди хотіла тобі дати те, чого ти не могла дозволити собі сама...
А пам'ятаєш бусики, кольору "тіффані", які я привезла з моря, ти любила їх носити під оту блузу. Бо тобі купила їх я. Ти знаєш, я би так хотіла тобі подарувати ще і ще. Я навіть вибрала... Я знаю, що тобі сподобалось би - і під светрик, і під платтячко, глянь, який теплий камінець, як наші серця..ти б носила, я знаю!
Сьогодні вдягаю Роуз і виходжу в осінь, чергову осінь, зиму, весну.. Але вже без тебе... Хоча, маю тебе в собі: у своїх дітях, у своїх думках, у своїх принципах, у своїй звичці читати..
Я люблю тебе, мам.. Я сумую... Дякую тобі за прекрасне ...
Мамі..