Всім відомо, що мінерали визрівають глибоко під землею, там, куди не потрапляє сонячне світло і де взагалі нічого не відомо про надземний світ. В тій суцільній темряві нема нічого подібного до лазурного неба, розквітчаного бавовняними хмаринками, смарагдових лісів, заселених яскравими квітами та дивними тваринами.

Звідки ж тоді беруться ті чарівні кольори та візерунки усередині та на поверхні камінчиків, подібні до тих, що ми бачимо щодня на землі, в небі й під водою? Можливо це творчий задум самої природи?

Про те, які неосяжні світи існують всередині мінералів, добре знають гемологи, що вивчають камінчики в мікроскоп. Поглянеш на один з таких і не можеш усвідомити, що саме перед тобою — кристалічна решітка чи  далеке зоряне небо? Якщо знімати нічне небо на довгій витримці, зорі залишають на кадрі світловий слід, що в масштабах неба перетворюється на спіраль з тисяч ліній. Подібне явище, тільки різнокольорове, побачили гемологи  GIA на зламі жовтого сапфіра з Мадагаскару. Пляма поруч з веселкою — включення заліза.

Якби всередині камінчиків вибухали б феєрверки, вони певно виглядали б як спалахи на наступному фото. Всередині полірованого зразка австралійського сонячного каменя дослідники помітили цікавий оптичний ефект. Золотаві промені міняли свою орієнтацію залежно від кута, під яким дивились на камінчик в мікроскоп. Це доводить, що перед нами не волокниста структура каменя, а саме оптичний ефект, коли світло відбивається від включень гематиту й створює промінчик, відповідний кольору пластинки гематиту.

Всім вам знайомий мінерал рутиловий кварц, який також називають «Венериним волоссям» за довгі золотаві промені, що пронизують прозору глибину. Та не завжди Венера може похизуватись довгими косами. Коли включення тонкі й короткі та хаотично розкидані в товщі мінералу, їх називають «кролячою шерстю». На фото ви можете якраз споглядати за цим цікавим явищем.

Найчастіше зустрічаються голчасті включення червоного та жовтого кольорів, а ось хутро «білого кролика» складно знайти. Він такий самий невловний, як і керролівський. Розмір голочок-шерстинок 1-2 мм. Червоні включення утворені гематитом, жовті — ґетитом, а білі — це порожнисті трубочки всередині кварцу, що можуть бути продуктом корозії гідротермальних рідин або вивітрювання. Під час цих процесів мінеральні включення витравлювалися, залишаючи порожнисту трубку своєї первісної форми.

Наступний камінчик міг би стати окрасою колекції якогось мандрівника, бо в ньому прихований гірський пейзаж. Масштабний сюжет помістився в камінчику розміром всього 1,7 карата. Хтось бачить у ньому копію райдужних гір в Перу. А яку гору в цьому силуеті впізнали ви?

А прикраса з цим діамантом, впевнена, викликала б захоплення у злодійки Круелли. Адже камінчик чудово прикидається  далматинцем. В діаманті вагою 3,05 карата безліч чорних включень сульфіду металу. Світло сірий колір каменя і невисока прозорість дають йому найнижчу оцінку якості, але завдяки включенням він перетворюється на рідкісну цікавинку. Подібні екземпляри називають «сіль з перцем» і вони дійсно здатні додати смаку навіть нудному ювелірному дизайну.

Дивлячись на останнє фото можна подумати, що ми раптом опинились на місті камінчика і бачимо крізь лінзу телескопа око вченого, що прискіпливо вивчає новий мінерал. На справді ж це фотографія перлини гігантського морського молюска Tridacninae. Ці двостулкові молюски живуть лише на мілководді коралових рифів у тропічній частині Індо-Тихоокеанської області. Перлини Tridacninae часто мають порцелянову поверхню, вкриту блискучими сполохами, схожими на язики полум’я. Та незвичною нашу перлинку робить округле утворення в центрі «вогняного» кільця — разом вони надають їй вигляду райдужної оболонки ока.