Чудовий вихідний у карпатському лісі, де ранок - сонячний наскрізь, де повітря таке чисте, що дихається особливо легко, де ліс у ласкавих променях осіннього сонця сяє золотими, мідними, багряними барвами... І де у дзвінкому, кришталевому та дуже холодному потічку під час фотографування на камені ми мало не згубили Мезоамерику

Добре, що вона таки впала не у воду, а у величезну купу листя на березі і в нас із моделлю (моїм сином) вистачило терпіння її знайти. Модель вже поласував на ніч гонораром у вигляді “Шаленої бджілки" та сказав, що йому навіть сподобалося і він не проти продовжити співпрацю.

Хм, дивлюся на фото каблучки ,на цей профіль індіанця, і така вона мені... майже гуцульська
. Як усе у світі цікаво переплетено і поєднано... Цікаво, а яка осінь у Мезоамериці?
