Різномаїття світових музеїв зачаровує. Оберіть будь-яку тему, будь-який напрямок в історії, культурі чи науці й у світі обов’язково знайдеться музей, що розповідає чимало цікавих історій саме про це. Гарний оповідач – головна та неодмінна риса кожного музею. Побудована певним чином експозиція, вичерпна інформація на стендах та табличках і, звісно, освічені екскурсоводи – кити на яких тримається зацікавленість відвідувачів.

Візуальні враження мають найшвидший ефект, проте вони легко гаснуть, якщо не підкріплені цікавою розповіддю. Не маючи можливості доторкнутись до мистецтва, відвідувач музею найбільше активізує саме зір та слух. Ми знаємо, що з візуальною складовою у дорогоцінностей все гаразд, а як справи з цікавими фактами? Чи всі ювелірні музейні експозиції спроможні охопити весь спектр почуттів відвідувачів, залишивши по собі не тільки гарні фото, а й цікаве інформаційне наповнення?

Саме на гармонійне поєднання зовнішнього та внутрішнього зробили ставку в американському Музеї мистецтва та дизайну (Museum of Arts and Design, скорочено MAD). Окрім того, що музей часто запрошує для участі у виставках відомі ювелірні бренди, він має власну постійну експозицію під назвою Stories in Jewelry. Це доволі лаконічно оформлені два зали з окремими шухлядками. В кожній зберігається якась прикраса, візуальний фотообраз, що розкриває її історію та текстовий супровід. Це наче ви блукаєте сторінками цікавезної ювелірної енциклопедії, в якій окрім яскравих картинок можна прочитати хто і для чого створив ту чи іншу прикрасу, яким чином вона вплинула на розвиток мистецтва чи навіть історію. Мета полягала в тому, щоб вибрати предмети, ювелірні вироби, що висвітлюють художників, які були піонерами нових технік або інноваційного дизайну. Щоб допомогти людям зрозуміти «траєкторію розвитку сучасних ювелірних виробів у США з 1947 року та до сьогодення.

Оскільки люди звикли обробляти інформацію візуально, фотографії обрані, щоб зв’язати глядачів із художниками та їхніми натхненниками. А шухляди підсилюють психологічний ефект відкриття. В побудові експозиції немає чіткого шляху з початком, серединою та кінцем; глядачі можуть почати з будь-якої точки та досліджувати як заманеться.
Перш за все, ця виставка, присвячена митцям і прихильникам, які сформували сферу студійного та сучасного ювелірного мистецтва в США, але поціновувачам старої європейської школи буде не менш цікаво блукати залами. Адже європейські традиції мали значний вплив на розвиток ювелірної культури США в 20 столітті, коли багато майстрів оселилися в Америці на хвилі еміграції, викликаної першою та другою світовими війнами.

Виставка висвітлює окремі періоди в історії Америки, що так чи інакше сприяли розвитку мистецтва. Війна у В'єтнамі та підкорення космосу, міграційні, расові чи політичні конфлікти, розквіт епохи пластику та дискусії щодо перебільшеної цінності золота.

Виставка вражає барвами, тут представлені різні стилі та напрямки, повна свобода у виборі матеріалів та технік. Ви навряд будете здивовані кількістю каратів та коштовністю представлених експонатів – все ж таки за шаленим блиском краще навідатись до галереї з певною тематикою, але точно зможете поповнити власний багаж знань. На сьогодні в постійній колекції музею налічується понад 950 експонатів.

«Я справді хотіла змінити погляд на ювелірні вироби, — каже Барбара Періс Гіффорд, куратор виставки. — Ви можете думати про прикраси як про щось, що використовується лише для додавання краси образу. Але також існує правда, яку художники хочуть донести за допомогою своїх дорогоцінних творів».
 

Роботи, що присвячені темі цінності. Девід Біландер зробив із золота корону, дизайн якої імітує гофрований картон.
 

Отто Кюнцлі приховав у гумовому браслеті золоту кулею, скандуючи, що «золоту настав час повернутися до темряви».

Мадлен Олбрайт подарувала музею деякі речі, які вона носила під час перебування на посаді держсекретаря США. Враховуючи сильний політичний підтекст коштовностей пані Олбрайт, ця шухлядка опинилась саме в тому місці та в той час.

Сьогодні текстові меседжи та більш розлогі оповідання відіграють вирішальну роль в осмисленні мистецьких творів. Фактично, зараз це модне слово для музеїв взагалі й по суті, це те, чим історики мистецтва займаються протягом багатьох століть — досліджуючи художника, значення твору, його походження та місце в соціальній та культурній історії. Залишається лише дивуватись, як багато можуть розповісти такі мініатюрні ювелірні вироби, дорогоцінні свідки видатних подій.

Наталія Орінго