Скільки кольорів ви можете назвати? Сім? Дев'ять? Можливо, ви художник або дизайнер, і можете назвати десятки кольорів і відтінків? Колір - проста і максимально зрозуміла ознака, яка є практично у кожної речі. Тим дивніше, що слова, які позначають колір, у різних мовах дуже сильно відрізняються.

Такі слова, як «чорний», «червоний», «зелений» здаються чимось настільки звичним і нормальним для будь-якої мови, що дивно собі уявити щось інше. Наприклад, що в мові може бути слово для червоного, але не для зеленого. Або що мова розрізняє тільки «світлий» і «темний» кольори. Або що слів для червоного кольору в мові не одне, а кілька. Однак це все не умоглядні конструкції для прикладу - всі ці ситуації цілком реальні.

Якщо придивитися уважніше, то у світі не так багато речей, що володіють яскравим, безпримісним кольором. Кольори постійно змішуються і перетікають один в інший, і часто розділити їх дуже важко. Ось вода в річці якого кольору? А в калюжі? А в морі? А якого кольору, наприклад, вогонь, або крона дерева, або ґрунт? На ці запитання відповісти не так уже й просто, якщо подумати й придивитися. Тож цілком логічно, що кожна мова по-різному ділить на частини гігантське різноманіття кольорів цього світу. 

Деякі мови обмежуються простим поділом на темні та світлі кольори. Наприклад, у мові дані, якою розмовляють у Папуа-Новій Гвінеї, все дуже просто: усі темні й холодні відтінки називаються словом mili, усі світлі й теплі - словом mola. А австралійська мова бурара ділить усі кольори на gungaltja - яскраві та блискучі, і gungundja - всі інші.

На фото: каблучка «Дюна»

Тут варто відразу пояснити: те, що, наприклад, у австралійців слів для кольорів так мало, зовсім не свідчить про те, що вони кольорів не розрізняють. Прекрасно розрізняють! Небо для них синє, так само, як і для нас, евкаліпт зелений, коала сірий, а пустеля взагалі переливається всіма відтінками жовтого, рудого і червоного. Інша річ, що називати всі ці кольори окремими словами у них немає необхідності. Поки порахуєш і назвеш усі відтінки gungaltja, з глузду з'їдеш; якщо раптом знадобилося, простіше сказати «gungaltja як пісок», або «gungaltja як вогонь», або «gungaltja як місяць». Просто, логічно і зрозуміло. Ми з вами, до речі, теж говоримо «червоний як кров», або «червоний як вогонь», або «червоний як вишня», що звучить абсолютно шокуюче для ірландців та угорців. Але про те трохи пізніше.

Значно більше мов розрізняють три або чотири базові кольори: зазвичай це білий, чорний, червоний і синій або зелений. А іноді й щось середнє. Наприклад, у японській мові безліч назв для найтонших колірних відтінків, проте базових серед них лише чотири: akai - червоний, shiroi - білий, kuroi - чорний і aioi - зелений, або синій, або блідий, залежно від контексту. Словом aioi можуть називати траву, молоде листя, море або недозрілі фрукти. Іншими словами - все не дуже яскраве, таке, що не встигло налитися кольором, бліде і ще не має якогось певного відтінку. Фактично, aioi - «колір молодості». До речі, молодий по-японськи (в деяких контекстах) теж aioi. 

На фото: підвіс «Ото-хіме» з нефритом кольору aioi

Досить багато мов розрізняють шість-сім базових кольорів: червоний, жовтий, зелений, синій, чорний, білий (іноді до них додається сірий). Це англійська, німецька, українська, шведська... та загалом більшість мов Європи. «Коричневий» і «помаранчевий» у таких мовах зазвичай базовими кольорами не є: аж надто вже добре видно їхнє походження від кориці (чи то кави, як у болгарській, чи то грецькій) або апельсинів. Здається, ніби основний колірний набір зібрано, і далі можна зайнятися пошуками різних відтінків, на кшталт кармінного, лососевого або «кольору закоханої жаби»...

Але не тут-то було! Деякі мови йдуть ще далі. Наприклад, в угорській мові, крім інших основних кольорів, розрізняють ще два «червоних» кольори: vörös - темний, бордовий і piros - яскраво-червоний. «Червоний» у лапках, тому що vörös і piros для угорців - два різні кольори. Vörös - колір стиглих ягід, вина і (чомусь) рудого волосся; piros - колір вогню, квіток маку і заборонного сигналу світлофора. Самі угорці при цьому вважають, що «vörös» - ще й більш поетичне і піднесене слово.

Найважливіший приклад використання слова vörös. (А édes означає «солодкий»)

Схожим чином чинять і ірландці: в ірландській гельській мові розрізняють dearg - яскраво-червоний, як яблука, кров, вогонь, і rua - червоно-коричневий, кармінний, як мідь, кіновар або руде волосся. І це теж абсолютно різні кольори! В Ірландії можна зустріти імена на кшталт Ruaidhrí (Рорі) - «червоний король», Dearg (Дерг) - «червоний» або навіть Rúadhán (Руан) - зі зменшувальним суфіксом, буквально «руденький». При цьому ірландці ніколи не сплутають колір вогню з кольором волосся, а англійські вирази на кшталт «red hair» - додатковий привід для ірландців покепкувати над англійцями, які не розрізняють елементарних речей.

У книгах та іграх про Відьмака є загін потойбічних вершників під назвою Dearg Ruadhri (на ілюстрації - їхній ватажок). Тепер ви знаєте, що насправді вони називаються «червоно-червоні» 

Різні позначення кольору в різних мовах - вельми вузька тема, погодьтеся. Однак вона, немов скальпель, розкриває саме наше розуміння мови: виявляється, можна бачити річ або явище - але не мати для нього слова; називати одним і тим самим словом абсолютно несхожі явища; виявляється, там, де ти бачиш одне явище, інший бачить два, третій - п'ять, четвертий - нічого, а п'ятий - щось зовсім інше. Почавши міркувати про квіти, можна зазирнути у справжнісіньку безодню... Хіба це не захопливо?

Женя Орінго