Алкоголь та детективи — поєднання так само легендарне, як мартіні з льодом. Хтось із героїв обов'язково вживає стаканчик чогось "міцнішого", щоб зібратися з думками та розгадати таємницю. Але алкоголь тут грає не тільки роль "напою, що бадьорить", але і може стати знаряддям вбивства або тавром суспільства. Тож пройдемося по цікавих випадках, коли він головує у класичних детективних романах.
Агата Крісті: королева детектива та алкоголю.
У романах Дами Агати алкоголь нерідко ставав інструментом вбивства. У "Смерті на Нілі" злочинець майстерно підмішує отруту в келих із шампанським, перетворюючи напій на смертельну зброю. Славетний детектив Еркюль Пуаро не тільки має розгадати непросту загадку, а й сам зазнає “алкогольного” нападу. А в романі "Остання вечеря" Пуаро стикається з вбивством, скоєним за допомогою червоного вина "Шато Петрюс": тонке вміння вбивати врешті спрямовує нас до витонченого злочинця.
Сам бельгійський детектив теж віддає перевагу якісному алкоголю. Його слабкість — лікери, особливо крем-де-мент (м'ятний) і крем-де-касіс (чорна смородина). Загалом у романах Агати Крісті алкоголь виступає не лише як засіб вбивства, але й як інструмент для розкриття характерів та умінь героїв, особливо для Пуаро. А про Міс Марпл та її знамениту філіжанку портвейну ви й так все знаєте 
Реймонд Чандлер та віскі як ліки.
У творчості Реймонда Чандлера, автора жорстких та похмурих детективів з Філіпом Марлоу у головній ролі, алкоголь є невідривною частиною атмосфери. У романі "Довге прощання" віскі служить головному героєві не тільки джерелом втіхи, але й засобом набуття ясності думки перед розкриттям злочину.
Алкоголь може стати й знаряддям вбивства, але він відіграє й важливу роль у розкритті характерів персонажів і висвітленні їх соціального статусу. У романі "Великий сон" віскі відображає мужній образ Філіпа Марлоу. Водночас оточуючі детектива багато в чому визначаються їх перевагами у напоях, що дозволяє читачеві краще зрозуміти складні соціальні зв'язки та протиріччя.
Віскі, джин, бурбон — вибір детектива завеликий. У "Леді в озері" він насолоджується холодним бутербродом і чаркою житнього віскі, у "Прощавай, красуня" — підтримує свій бойовий дух джином. Бо джин — вірний супутник Марлоу у його справах та любовних пригодах. Нерідко Марлоу замовляє мартіні, адже напій є символом елегантності та чарівності, які характерні для детектива у його найкращі моменти.
Сем Спейд та невгамовна спрага віскі.
Ще одного любителя “води життя” знаходимо в романі Дашіеля Хемметта "Мальтійський сокіл": де алкоголізм стає тавром для одного з персонажів, що вказує на його слабкість. Головний герой — приватний детектив Сем Спейд — п'є різні напої: бренді, джин, ром, шампанське. Бренді він п'є з ранку, щоб прокинутися і підняти настрій. Джин п'є з тоніком або з лимоном у барах чи вдома. Ром п'є з содовою або з лимонадом як освіжаючий напій. Шампанське п'є на вечірці у свого підозрюваного Каспера Гутмана. Але тавром алкоголь стає не для нього! Якщо зацікавилися, то час перечитати Хоча сьогодні пристрасть Спейда до алкоголю (і віскі зокрема) могла б викликати певні питання, на той час це вважалося нормальною практикою для детективів жанру "тверда кримінальна проза".
Шерлок Холмс та подвійна залежність.
Як обійти увагою видатного детектива, навіть якщо він обрав своєю пристрастю не алкоголь? Артур Конан Дойл створив неперевершеного Шерлока Холмса, котрий, незважаючи на свою геніальність, мав свої слабкості. Однією з них була залежність від морфію та кокаїну, що їх Холмс вживав у періоди між розслідуваннями. Це відбиває складну подвійну залежність героя: від наркотиків та розкриття злочинів, які дозволяють йому не нудьгувати. Холмсу також іноді потрібно "підбадьоритися", і він вдавався до свого семивідсоткового розчину кокаїну. Незважаючи на те, що кокаїн не є алкоголем, це чудовий приклад того, як вживання певних речовин було нормою на той час. Додамо сюди, що Холмс та доктор Ватсон нерідко насолоджувалися склянкою вина чи віскі після успішного вирішення чергової справи. Адже навіть генії потребують відпочинку!
А за чаркою чого “відпочиваєте” ви?
Альона Мінакова для Орінго
