Дивись, он сонце за моря уже сідає... Екзамен склав цей день - скажи "Бувай"! Не плач за тим, чого в житті немає І збережи навік душі розмай! Забудь, що є невдачі, відчай.. А завтра жди! Й на крок назад не відступай!
Між материками — загублена... Екзальтована і таємнича, Золотом не відкуплена... Очима своїх богів, Абрисами на камені, Міфом прадавнім вабиш, Екзотичним лише для ґрінґо... Руїнами давніх храмів, Иншістю... Гіркота у посмішці Кровних нащадків майя. Адже инші, чужі тут — ми.
Хвилює мить, коли ми вперше разом, А як же може іще бути? Назву її своїм щасливим часом - Адже весну навколо чути! Мелодія кохання шелестить І серце радісно тремтить...