Сили природи насправді неспинні. Хоча в серці кожного з нас досі холодний і сірий лютий, але тим не менше навколо поступово змінилися сезони. Пам’ятаєте, як снігова зима розтанула, й зі струмків виринула неймовірно зелена, пахуща весна? Здавалося, що це неможливо, що посеред жахіть війни не може прорости жодна насінинка, трава ніколи не вкриє місця, де розривалися бомби… Але це сталося. Зазеленіли двори, а на деревах поволі розкрилися перші липкі листочки. І українські жіночки, яких керувала сама життєва сила, вічна, як земля, поволі стяглися до квітників, щоб подбати про крихітні паросточки.

Тюльпани!.. Яким дивом здавалися вони цієї весни. Ми звикли до них як до восьмиберезневої оздоби, величезними оберемками у квіткових ятках, перекладених шурхотливим целофаном. Зазвичай цілі відра тюльпанів стовбичили у кожному офісі, школі, у переходах метро. Нас уже не дивували зелені стебла з різнокольоровими бутонами у маленьких хлопчиків, що поспішають до мам, і ошатних дідусів, від яких пахне одеколоном. А цього року ми ніби вперше побачили їхню справжню красу: ось вони, рідні, на клумбах, мирні й тендітні. Гнучкі, але ж сильні — і це надихнуло на боротьбу саме тоді, коли друге дихання було таким потрібним.

Ескіз Світлани Василівни (Morrigan_sv), за її словами, це “просто букет тюльпанів, які зрізаєш у своєму садочку та ставиш у стару бабусину вазу”. Так і є. Це нагадування про те, що життя триває, і відвертатися від нього не можна. Як не замикаються в собі тюльпанові цибулини, а прокидаються і викидають стрілки, а згодом і яскраві квіти.

Здається, нам всім прийшлася вчасно ця весняна доза краси й сонця, зелені й неба. Отямитися й усвідомити, що попереду ще багато боротьби, і на неї будуть потрібні сили, а отже, пора потурбуватися про себе. Зробити оселю, принишклу від світломаскування, трохи живішою. Принести в дім гілочку чи квітку, відчути аромат життя з-посеред пилу й пороху.

Саме цим весняним запахом і зеленою силою сповнена срібна каблучка “Ранкові квіти”. Срібло сяє, а камінці виблискують на сонці, немовби концентруючи в собі саму життєву енергію. 3d-модель виконувала Юлія Нікіфорова, а доробкою моделі займався майстер-ювелір Павло Манюк. Тільки подивіться, що в них вийшло!

Ви можете зібрати букет собі до смаку, з різними покриттями срібла та кольорами кубічних цирконіїв. Хтось любить строгі оздоблення, а чиясь душа бажає чистого нетамованого кольору й сяйва. Як завжди, ми добре про це знаємо і готові виконати бажання. Авжеж, у тих межах, які зараз нам ставить існування в новій реальності.

Каблучка вийшла такою життєствердною, що ми не можемо стримати усмішок. Сподіваємося, що промені цієї радості закарбувалися у прикрасі та долетять до вас разом з кожною краплинкою срібла.

Хай живе весна, хай живе мрія, хай живе Україна!

Анастасія Орінго