Світи Бердників
Громовиця
Остання книжка, яку я купила, насамперед, вразила зовні: палітурка з віконечком, через яке визирає на тебе чиєсь таємниче око. Це були "Знаки карпатської магії. Таємниця старого мольфара" Громовиці Бердник.
Таке незвичайне ім'я, Громовиця, жінці подарував батько. Олесь Бердник назвав свою доньку на честь одного з персонажів "Зоряного корсара".
Від батька Громовиця отримала оберіг-мольфу у вигляді сонця, зроблений власноруч Михайлом Нечаєм, карпатський мольфаром.
Тому, напевно, шляхи Громовиці Бердник і Михайла Нечая не могли не перетнутись.
Вони зустрілись у Косові на Гуцульському фестивалі, і почалося спілкування, яке тривало до останнього дня життя Михайла Нечая.
Ця книга - посвята Громовиці Бердник своєму наставнику. Якщо вам цікаво дізнатись про магічне вчення Карпат - мольфарство, обов'язково прочитайте її.
Мольфа-сонце мене полонило. Знаю, що не можна копіювати чужі витвори, тим паче такі особисті, але йде від цього оберіга такий величний спокій, що просто захотілося повторити вслід за Михайлом Нечаєм оці чарівні лінії.
Уява створила сережки "Громовиця". Верх сережок нагадує дримбу - гуцульський музичний інструмент, чиє звучання можна почути у фільмі "Тіні забутих предків". На дримбі грав і Михайло Нечай.
Низ сережок - коло діаметром приблизно 15 мм. На одній стороні - сонце Михайла Нечая, а на другій громовик або громове колесо - давній шестипелюстковий символ, вписаний в колесо, народний оберіг слов'ян, символ Перуна - бога грому і блискавки, граду, небесного вогню і дощу.
Колесо і усі інші елементи об'ємні, хоча мені до вподоби і такий варіант, як на фото. Імітація різьблення по дереву також гарно виглядала би.
Сережки без вставок, просто чисте срібло.
. 