Це в процесі читання:
А це наступне в черзі : 

Зараз читаю Бруно Шульца. Польський єврей із Дрогобича,який побував громадянином кількох держав,живучи в Україні і був убитий німцями.
Він дуже незвично пише. Я ще не зустрічала такого складного для мене тексту. Складного,через красу написання. Я наче продиралась крізь епітети,звороти та порівняння, містифікації , певний еротизм. По кілька разів перечитувала абзаци,щоб собі це уявити. І от зрозуміла його феномен. Бруно Шульца був художником. Можливо,митці саме так сприймають буденні речі, людей,природу, але не кожен зможе намалювати картину словами.
Я вражена,чесно кажучи. 

Ця книга для тих,у кого сімейка Аддамсів була улюбленим фільмом. У похмуру погоду- ідеально

А я зараз Степана Андрійовича почитую. Бо такий в мене настрій  А потім хотіла б прочитати  - "Коняка Фокслі", бо давно вже книжка лежить, не читана. Але може натомість  почитаю щось з  Бориса Віана ( почала і кинула читати його  "Серцедера", треба ж всех закінчити справу. Бо у мене так останнім часом часто трапляється).