Не буду приховувати: коли я вперше почала знайомитися з прикрасами Орінго, то мені здавалося, що і нащо ті ексклюзиви… І так стільки можливостей створити щось особливе, не таке, як у всіх. Дуже довго, кілька років, я гралася в кастомізацію. Збирала різнокольорові камінці у звичних і не дуже моделях, а на ексклюзиви дивилася здаля. Перший, який мені запав у душу, був «Орфей» з аметистом, що скидався на уламок від величезної брили нічного небосхилу. Але, як каже одна моя подруга, «окремо від мене». Як музейний об’єкт, як житель «трогательной витрины» у крамничці. Але перша зернинка заронилася…
Наступні враження накопичувалися по мірі того, як я перебрала на себе обов’язок робити огляди вітрин. Напевно, найяскравіше, що зараз спадає на думку — каміння в огрануванні «парашут» і підвіс «Генеральна репетиція», камея з бразильського агату в срібному пуанті. Ех, про орфейний аметист і парашутик мрію досі — не знала я тоді свого щастя. До кабошонів, до речі, у мене любов і сантимент так і не розвинулися — може, і до них ще дійде час, а може, просто не моє. Крім них зібрала у себе всі напрямки творчості Орінго. Зате з часом (і завдяки праці пані Олени) з’явилася нова любов — перли. Та про них ще згодом…
Дивно, але не пригадаю, з якої прикраси ексклюзивна скринька почала стрімко поповнюватися. Здається, все ж таки з «Двадцяти тисяч світанків», про які я писала окремий огляд. Я тоді щойно повернулася з-за кордону, перебралася з Харкова… Можливості за бажання зазирати до загальної Орінго-скарбнички з красою вже не стало, тому я поступово почала назбирувати власну… Звісно, цей сет не був каталожним, це цілковито індивідуальне замовлення, дуже складне і особливе. За нього я досі неймовірно вдячна всій команді. І от що я вам скажу: от як повелося, що до вибору моїх ексклюзивних прикрас докладає руку чоловік, так воно і ведеться. Закохала в Орінго ще одного вдячного поціновувача. Одне з двох: або це символічно-магічний вплив аметринів, або він сподівається, що вдало вкладає кошти (за принципом happy wife — happy life, вочевидь). Жодну з цих причин не можу назвати недоречною!
Пара будиночків — це брелоки, які я замовила, коли з’ясувалося, що лишаюся на Прикарпатті надовго. І кожен раз, коли беру ключі до рук, ніби прокладаю місточок від срібних харківських хмаринок до аметистового, прозорого гірського повітря Франківська. Очка у будинків на певному світлі зовсім світлі, а під якимось кутом стають дедалі зеленішими… По секрету від гарантійного відділу скажу, що у мене на зв’язці дуже багато ключів і інших брелоків, а ще висить рулетка (бо ремонтні справи можуть застати де завгодно). І срібло, та й аметисти, витривало співіснують з цим усім не перший місяць. От що значить якість і сімка за шкалою Мооса!
Моє «Образне мислення» — химерне до неможливості. Я ще жодного разу його не загубила, але у скриньці його ніколи немає. Я знаходжу його то в косметичці, яку брала в подорож, то на поличці з сукнями, то біля парфумів, то в шухлядці робочого столу… На зйомку до цього огляду підвіс також запізнився, і йому довелося влаштовувати окрему церемонію. Люблю прикраси Орінго за їхні назви, ох і вдалі вони.
«Рівна вдача» трапилася мені як помічниця для того, щоб завершити один довгий і важкий творчий проєкт. Я придбала її свідомо, порадившись з Ольгою щодо того, чи пасуватимуть мені перли до цієї задачі. Оля сказала — бери, то точно твоє. Проєкт мало того, що закрився на одному подиху, так ще і мав неймовірно хороші наслідки, які гріють мене і ще зігріють тисячі людей у майбутньому. З цієї каблучки почалася моя перлова ера.
Як же довго я дивилася на Life of Pearl — і не могла повірити, що він може стати моїм ось так запросто! Це щось на рівні Фоминої недовіри до див. Я розглядала його на сайті, обговорювала з колежанками, зрештою, доїхала до Харкова і потримала в руках… Купила інший підвіс, не менш гарний, але інший, а цей не стала. Чого? Не знаю. Він мене і кликав, і вабив, а я не йшла. Що ж, крапку в цій справі поставив чоловік. Шахіст, він сказав лише: «Як чіпала, то мусиш грати». От я і граю…
До перлів білих ще додала перли кольорові. «Рівнорізність» поєднує в собі все, що я люблю: зручну посадку, впевнений характер, різноманіття і колір. Чиста забавка й імпульс: я гуляла з подружкою, відкрила телефон, побачила свіже оновлення… І за хвилину каблучку вже було замовлено. Мені такі імпульси невластиві, як ви вже зрозуміли — але така вже вона, різність, хоч і рівна.
Чого ще не вистачає? Я абсолютно не загадую якусь ідеальну омріяну прикрасу. Може, тому мені ще й не довелося брати участь у «Срібній Мрії». Обожнюю гуляти повз вітрини і розглядати, що ж там є такого чудового. Так само і з вітриною віртуальною. Зараз, у відриві від виробництва, без змоги буквально підглянути майстрам на верстак, а пані Олені — на стіл, я чатую на оновлення на сайті в порядку живої черги, і неймовірно тішуся тим, що моє на мене чекає. Моє до мене приходить у свій час. І те, що чарівне віконце Орінго продовжує прочиняти для мене таємну кватирку, вартує всіх унікальних дорогоцінностей на світі.
З днем народження, мої срібні кола. Зі срібної роси й живої води!
Текст — Анастасія Орінго
LeTim
Сб, 02/11/2024 - 21:14
Анастасия Оринго
Пнд, 04/11/2024 - 12:53