А потім із цього ж ескізу народився геометричний варіант, складки сукні спростилися та лягли в основу простих фігур. Злегка нагадує орігамі, або розколоте дзеркало. Розколотий силует - образ відьми, як фігури, що живе між світами. І соколи на подолі сукні. Сокіл для мене уособлення духу мого народу, неспокійного, сильного і вічно бунтуючого.

приблизні розміри

Ще забула написати, трикутники спаяні ззаду тонкими смужками, щоб створювалося відчуття, ніби вони у повітрі, і сам замок на сережках англійський

Маріє Владиславівно, я в повному захватi вiд обох варiантiв Ваших вiдьмочок 
Це так оригiнально, жiночно й дiйсно сповнено таємниць, магiї, такої легкокрилої... Краса!  

Мої наступні екізи присвячені новелі "Сон" Михайла Коцюбинського. Цей твір письменника я читала перший раз десь років у 13-14 і тоді моя увага була прикута саме до естетики сну, який побачив головний герой, і до його психологічного стану. Перечитавши "Сон" вдруге нещодавно, у віці 40+, я побачила в ньому набагато більше, і прекрасний сон героя зараз не викликав у мене реакції, тепер в центрі моєї уваги була дружина головного героя і її переживання.

Коротко сюжет - жило собі ще молоде подружжя, нібито щасливо (одружені були 12 років): мирно, в злагоді, більш-менш заможно, були діти, дім, робота, усталений побут, стабільність... Рутина. І ось одного дня чоловіку наснився дивний сон, де він нібито опинився на прекрасному острові, на відпочинку, і зустрів там чарівну жінку, до якої відчув потяг і з якою відчув сенс життя. Сон довжелезний, насичений переживаннями героя і всякими романтичними дрібницями. І цей сон чоловік розповідає дружині на її прохання, не приховуючи своїх думок і переживань. Молода жінка отримує шок - вона не знала, що у її чоловіка є такі глибоки переживання, є внутрішнє незадоволення життям. Він не показував їй глибини своєї душі, не ділився своїми переживаннями, тому вона не знала, що вони взагалі є, вона звикла думати про комфорт його тіла, бо про потреби душі він мовчав і у жінці таких потреб теж не шукав. В якийсь момент дружина відчуває ревнощі до уявної суперниці зі сну, про яку чоловік так "смачно" розповідав, і влаштовує скандал. До цього сварок у подружжя не було. І взагалі сильних емоцій не було. І потреб ділитися один з одним думками про щось, окрім побуту, також не було. Цей сон і те, що він розкрив в обох людях, трансформував життя пари - чоловік побачив, що жінка - не предмет обстановки дому, а жінка - що її чоловік не сухар. Чоловік став бачити в дружині саме жінку - гарну, молоду, емоційну, а дружина стала відчувати ревнощі. Сварки стали частими, але обоє були цьому раді, бо отримували сильні емоції, їх сіре буття стало яскравим . Символом нового життя родини стали червоні троянди, які стали часто з"являтись на їх обідньому столі.   


Перший ескіз - підвіс чи кольє. Там хмарки як символ сну, бутон троянди (з камінцем у верхівці), а на одній хмаринці образ острова зі сну - піщаний берег, будівля (острів був описаний як курорт), пальми, море (до речі, море в снах символізує емоції).

Далі я тиждень малювала троянди , доки не зупинилась на двох варіантах. Ескізи 2 і 3 - каблучка або підвіс. В основі камінь "груша" 12*16 мм. Верхівку каменя держить срібна спіралька, яка одночасно "домальовує" образ верхівки бутону. В ескізі 2 ще є малесенький камінець унизу бутону - ніби росинка на квітці.

Навіть не очікувала, що перечитування давно відомих творів може дати нові погляди на знайомі речі .