Ви знаєте, це вже четвертий мій текст цьогоріч для СМ. Першим був ескіз за враженнями від прочитаних міфів та легенд Японії. Але, дивлячись на нього, розуміла, що це враження, а не мрія. Потім брат зажадав підвіс, а ті, що подобаються, вже є у племінника, повтору не хоче… Тож чекала та не дочекалася. Потім були ведмеді та ліс, але тут вже сама не довела до розуму, поки не складаються всі елементи до купи. Нарешті, вирішила втілити свою мрію про брошку чи підвіс з маленькими перлинками. І ось малювала я малювала, проте ескізи іноді живуть своїм життям і попросився на люди зовсім інший. Тож спробую застрибнути до останнього вагону
Напевне питати чи знаєте Ви що таке «писанка» даремно. Звісно, знає кожний українець що є крашанкою, дряпанкою і писанкою… А скільки існує книжок, відео, альбомів із зібранням писанок із усієї України, скільки кожного року з’являється нових авторських красунь?! Особливо захопили мене писанки Ганни Косів з трипільськими візерунками та візерунками полтавської вишивки. А ще можна згадати пам’ятники писанці, музей, ювілейні монети (хоча мені особисто страшенно не подобається ця тема, наче цінника повісили на традиції та історію)…
Останнім часом все частіше ми надаємо перевагу саме крашанкам, бо швидко, гарно, символічно. Особисто я відійшла від хімії та використовувала на останній Великдень натуральні барвники. Яке це медитативне зайняття, магазинні наклейки та фарби такого ефекту не дають! Але створення писанки – це вже справжня магія!
Але не візьмеш таке яйце з собою як оберіг, тож я пропоную зробити щось на кшталт зі срібла. Наприклад, ось мій варіант.
Конструктивно, мабуть, це порушення умов, бо фактично мій ескіз не одна брошка, а дві: окремо півень, окремо - віночок із вербової гілки. Чому так сталося? А тому, що один із суттєвих символів – це колір. Червоний, зелений, синій… Який обрати, як його втілити у сріблі?
Коли ми маємо таку конструкцію, то колір нашої писанки буде залежати від кольору одягу, тож різномаїття нам забезпечене.
Чому не орнамент, а півень? Відомо, що ця птиця – символ перемоги добра над злом, сонця над темрявою. Крім того, півень – спогад із дитинства, коли мама чіпляла мені на шапочку півника, щоб не зурочили їй дитину. Тож, за моїми роздумами, кожна матінка зможе захистити таким чином дитинча, а потім, як те виросте, – використовувати повний комплект вже собі.
Друга брошка – вербова гілка, зичить здоров’я. Знову ж таки, останній рік – це головне побажання для всього світу. Така гілочка прекрасно зможе носитися і окремо, лише нагадуючи контуром яєчко. До того ж такий мінімалізм допоможе комбінувати її практично з будь-якою прикрасою.
Габарити ярусу з гілкою – овал десь 4-4,2см на 2,8-3см, ширина гілки – близько 3-4 мм, без камінців.
Півник має бути таким, щоб залишався просвіт між гілкою та ним, таким чином за рахунок кольору одягу утвориться колір тла яєчка. Приблизно 2см ширина та 3см – висота.
Як же мені сподобалась ваша ідея та ескіз! Буду вболівати за вашу прикрасу! Мене завжди захоплює мистецтво писанки, ще з дитинства мрію хоч би раз спробувати створити справжню писанку (пробувала, звісно, воском малювати, але підручними матеріалами і звичайними фарбами), а хотілося б автентичним писачком і натуральними фарбами, як робили наші предки.... а ще мрію побувати в музеї писанки в Коломиї...))
Ой, я про писачок і не думаю А про натуральні фарби почитала, оце наші предки вигадати могли: і гілки яблук відварювали, смородиною фарбували, і звіробоєм. Ми все життя фарбували цибулею, а цього річ купила не дуже добру куркуму та використала її. Такі сонячні крашанки вийшли! А потім у мережі надивилася про каркаде (сподобалося тільки мені та невістці). Захопливо! Тож зараз хочу підшукати якийсь альбом у продажу, щоб було від чого відштовхуватися)))
Брошка "На добро"