Про тонкощі верхової їзди на єдинорогах, віслюках та шкапах.

Всі ми якоюсь мірою вершники в цьому житті. Перші відстані долаємо на іграшковій дерев’яній конячці, обережно, щоб не набити ґуль. Потім гарцюємо на конячці-скакалці, з гамором, вогником, утворюючи безлад навкруги. Коли ж навички верхової їзди засвоєні, правила дорожнього руху вивчені, можна пересідати й на серйознішого скакуна. От хоч і на єдинорога! Гарний, розумний, ще й закляття різні знає. З таким можна у вогонь й у воду!

Та не так все легко, як в казках: біг з перешкодами по стежках дорослого життя погано впливає на магічних конячок — в них тьмяніє райдужна шорстка, зникає ріг й блиск в очах. Варто відвернутися на хвильку і вже під тобою не гордливий скакун, а впертий віслюк. Йде куди очі глядять, не розбираючи шляху та не оминаючи перепон, спіткається, пирхає, та не здається. Може варто перепочити, перевести дух? Та де там: стільки справ, стільки обов’язків! І ми поспішаємо далі.

А ж поки не побачимо, що під сідлом вже давно ніхто не метушиться й не пирхає. Радше ледве переставляє втомлені ноги, меланхолічно відбиваючи підковами по бруківці якусь сумну мелодію. Це ж шкапа! Так, якщо довго й без розбору кудись крокувати, ти, звісно, дістанешся пункту призначення, от тільки життя тебе добряче потріпає.  Втома, вигоряння та депресія навіть єдинорога перетворять на стару шкапу. Завадити цьому складно, але можливо. Засобів не загнати свого скакуна на пів шляху та самому утриматись в сідлі існує багато: короткочасних й більш тривалої дії, серйозних та жартівливих. Ми спитали про секрети гарного настрою у відомих особистостей і зібрали чималий перелік тих, що можна застосувати прямо тут та зараз.

Буває, звісно, що сум капітулює і щастя б’є по голові обухом, швидко та непередбачувано, та все ж частіше воно жбурляє у нас ось такими, ледь помітними натяками, запрошуючи подивитись на світ під іншим кутом. Бажаю вам їх не проґавити!