Не дає мені спокою образ Машини щастя із Кульбабкового вина.
— Авжеж!— докинув Дуглас.— Змайструйте нам Машину щастя!
Усі засміялися.
— А ви не смійтесь,— сказав Лео Ауфмен.— Як ми досі застосовували машини? Тільки людям на горе? Отож-бо! Скільки разів здавалося, що ось уже людина й машина поладнають, аж раптом — бабах! Хтось там десь підмахлює — і літаки починають скидати на нас бомби, а автомобілі летять шкереберть з урвища. То хіба погано, що хлопець просить Машину щастя? Ні! Ажніяк... [352]
Голос Лео Ауфмена притих, бо він уже одійшов на край тротуару й лагідно, мов до живої істоти, доторкнувся до свого велосипеда.
— А що я втрачу? — бурмотів він.— Зіб'ю там чи там клаптик шкіри на пальцях, докладу кілька фунтів заліза, трохи недосплю... І змайструю, їй-богу!
— Лео,— сказав дідусь,— ми ж не до того...
Та Лео Ауфмен уже їхав теплим літнім вечором, натискаючи на педалі свого велосипеда, і звіддалік долинув його голос:
— Візьму та й змайструю...
— А знаєте,— шанобливо мовив Том,— він таки змайструє, будьте певні.
Якою би вона мала бути? Подумала що був би цікавою прикраса із стімпанк-шестірнями, з яких 1-2 замінені на зображення квіток кульбаби + можна додати іще поодинокі квіточки жовтих цирконіїв.
Спробувала відобразити ідею як умію. Використала як основу зображення якогось механізму із інтернету.
В такому варіанті можна зробити підвіс, а можна і каблучку, чи навіть невеликі сережки на 2-3 шестірні і квітку.