Мою срібну мрію надихнула історія про ящірку, що трапилась в Японії. Не беруся судити про вірогідність всіх обставин, викладених в ній, але, як на мене, вона не тільки зворушлива, але й вкрай мотиваційна.
 
Певний японець вирішив відремонтувати свій будинок. Розбираючи його стіни (а японські будинки зазвичай мають порожнистий простір між дерев'яними стінами), він побачив живу ящірку, яка застрягла там через те, що в одну з її лапок був забитий цвях ззовні. Чоловік, дивлячись на бідолашного плазуна, відчуває великий жаль та хоче визволити його з пастки. Аж раптом задає собі питання: як це можливо, що ящірка жива, адже будинок був побудований 5 (!) років тому та до того часу не ще ремонтувався! Відповідно, саме під час будівництва цвях ззовні випадково пробив лапку ящірки! Отже, вражений побаченим чоловік вирішує почекати з допомогою певний час та з’ясувати, яким чином тваринці з прибитою цвяхом лапкою вдалося прожити 5 років без руху у темній стінній перегородці за майже безнадійних умов виживання. Тож він зупиняє свою роботу і спостерігає за ящіркою.
 
Згодом, невідомо звідки, з'являється ще одна ящірка з їжею в роті. Чоловік приголомшений і глибоко зворушений, розуміючи, що ящірку з прибитою цвяхом лапкою інша ящірка годувала протягом останніх 5 років. Тільки уявіть собі -  маленька істота робила це невтомно протягом довгих років, не втрачаючи надії врятувати іншу маленьку істоту!
Історія має хепі-енд. Японець витягнув цвях зі стіни, і ящірки втекли, щоб жити своє довге щасливе життя десь там.
 
Ця оповідь може бути правдивою, адже ящірки, залежно вид виду та розмірів, живуть 3-12 років, а деякі види великих ящірок – навіть 50-70 років. Проте, незалежно від реальності обставин, термінів, виду та віку конкретно цього плазуна, дуже тішуся, що для нього зрештою все склалося якнайкраще:)))  
 
Отже, історія маленької ящірки спонукала мене до великих роздумів про життя, обставини та можливості зокрема. Як з парфумом, початкова нота – милосердя, сердечність, взаємодопомога; нота серця – віра, наснага до життя; і, нарешті, шлейф – обставини, перепони та рамки, які нам доводиться долати та руйнувати. Саме ця остання нота історії, точніше, роздуми про обставини-обмеження, що виникають незалежно від нашої волі, а також про рамки, які ми часто-густо створюємо для себе самі – надихнула мене на концепт каблучки «Вікно можливостей».     
 
 
Технічний опис та деталі:
 
Каблучка має відкриту шинку.
З одного боку шинки ящірка міцно тримає лапками-крапанами круглий кабошон Ø 10 мм («вікно»), оправлений у стилізовану «раму», декоровану дрібними випуклими елементами, що нагадують шляпки цвяшків (близько 2 мм).
 
Ящірка має очі –випуклі, в них вставлені куб. цирконії (2 шт.: круг Ø1,25). Крапани у вигляді трипалих лапок, але якщо ідея була б реалізована, то на розсуд майстрів та за технічної можливості лапки можна зробити п’ятипалими.
 
З другого боку – планка з трьома випуклими елементами у вигляді більших за розмірами шляпок цвяшків (близько 5 мм кожний). Висота планки - близько 20 мм.
Відкрита шинка відповідно кріпиться до ящірки та двох шляпок цвяшків (верхньої та нижньої).
Спинка ящірки та шинка каблучки мають структуру шорсткої поверхні (на кшталт поверхні шинки каблучки «Майбутній лебідь» або «Гекон»).     
Хвіст прилягає до шинки, також ящірка має гребінець (для бойового настрою:)).
Покриття: оксидування.
 
Загальна довжина каблучки по пальцю (за найдовшим елементом – ящіркою разом з хвостом) орієнтовно 32-35 мм.
Шинку бачу роздвоєною, але якщо це технічно недоцільно, то роздвоєні паски можуть з’єднуватися ззаду (як в каблучці «Черрі»).   
Зображення намальовано вручну, редаговано в програмі Procreate.
 
 

 
 
Камінь-кабошон (моя мрія – магічний лабрадор) є вікном можливостей, зазирнувши до якого можна побачити будь-то саме ці можливості, підказки чи відповіді на свої запитання, або просто помедитувати на спалахи та таємничі візерунки у глибині каменю. Шляпки цвяшків на іншому боці шинки натякають про перешкоди-цвяхи на шляху до мети, чи просто складні обставини. Відкрита шинка та власне «вікно»-кабошон завжди нагадуватимуть про існування відкритих можливостей. А також про те, що деякі перешкоди та рамки, які ми часами створюємо власноруч, і які ніби цвях, що тримав лапку ящірки з історії, стримують наші думки та дії, - не є замкнутим колом і можуть бути усунуті.
 
Дякую Орінго за чудовий творчий конкурс, всім бажаю здійснення мрій!