Нарешті спромоглася поділитися своєю радістю - такими довгоочікуваними прикрасами. Брошечка "Хранитель уюта" та авторські кафи с колечком мали попрямувати до мене ще 25.02. Але... але 24 лютого вся Україна перед світанком прокинулась від жаху. 


У тому, що отримаю колись свою срібну радість, я навіть не сумнівалась. Величезним подивом стала звісточка від Чародіїв Орінго: "Чекайте на мирне срібло". І знову перешкода: відділення Нової пошти в нашому населеному пункті зачинилося до кінця війни. Та й цю перешкоду подолано, за що я безмежно вдячна чарівному світу Орінго. Свої прикраси отримала зовсім іншим поштовим перевізником.




А ще не втрималася, й забрала в свою скарбничку брошку, на яку довгий час дивилася, обожнюючи,- "Воспламеняющая взгляды". 

Та й тут не обійшлося без магії. Тримаючи брошечку в руках, я знайшла таємницю: якщо її перевернути, то з полум'яного вихора вона перетворюються на незламного й гордого птаха. Чому це магія? Бо на цьогорічну Срібну мрію мені намарився ескіз саме брошки, саме у вигляді птаха, саме з кабашонами... Тож, мрія до мене прилетіла в своїй магічній інтерпретації. Але на те вона й мрія, щоб збуватися так, як сама того забажає.